Одна кімната для всіх

   Вечір і ніч пройшли безтурботно. Коробка, як завжди лежить на порозі. В листі сказано: "Олівія Тетчер доволі успішна кар'єристка. Працювала в сфері PR. Довгий час вивчала ботаніку. Друзів і родичів практично немає. Роль - садівниця. Завдання - доглядати за садом." Сумувати за нею ніхто не мав бажання. Номер 5 вже по-традиції почала говорити , але на цей раз сказала тільки про відсутність нової інформації, або нових теорій. Номер 9 в свою чергу запропонувала трохи розслабитися і влаштувати ночівлю в одної із учасниць. Тим більше це знизить ризик вбивства. Тільки залишилось вибрати в котрій. Добровольців не було і тому всі зійшлися на думці, що кімната буде вибрана випадковим чином. Через годину всі знову зібралися. Номер 5 принесла майже однакові між собою клаптики паперу, серед яких був один з позначкою в середині. Вона взяла один сама, дала взяти Номер 9, а потім Номер 10, Номер 2 
і Номер 3. В кінечному рахунку Номер 3 мала всіх впустити до своєї кімнати ночувати. Дівчата швидко зібрали свої речі і віднесли їх в кімнату під номером 3. В загальному ця кімната не відрізнялася нічим від інших, хіба що низькою температурою і солодкуватим апельсиновим запахом: в середині біля стіни було розташоване велике, високе, а також зручне ліжко, біля нього дві тумби, шафа, книжкова шафа, і туалетний стіл, всі вікна відчинені навстіж. Вона була достатньо просторою, щоб вмістити туди п'ятьох людей. Учасниці дуже змінилась з початку випробувань. Якщо в перші дні всі мали надію вижити, то зараз більшість боятись смерті і не хотіла в останні дні свого життя підпорядковувалась правилам, але разом з тим повністю відмовитись від їх виконання важко. Наприклад Номер 2 прибирала дім як-небудь, якщо взагалі робила це. І аргументуючи це тим, що поки вона знаходиться у всіх на очах і в одній кімнаті не буде вбитою, а якщо й буде, то що вже поробиш. Ввечері був організований вечір настільних ігор, які були взяті з все того ж складу разом з апельсиновими освіжувачами повітря. Взагалі з ними виходить якась дивна історія: Номер 3 була панічно здвигнута на свіжості і чистоті повітря. І перечити їй просто не має сенсу. Ігри пройшли вдало і, навіть, весело.  

   Спокійним був й весь наступний тиждень. Судячи з усього переїзд до однієї кімнати вдала ідея. Проте дивно, що доставки продуктів не були ускладнені. 
Номер 5 і Номер 9 все більше і більше часу проводили разом, обговорюючи різні теорії: 
-Номер 9, чи не думаєш, що все це дуже дивно; 
- Ти про що? 
- Про все це; 
-Особисто мене насторожує поведінка Номер 3? 
-Я повністю з тобою згідна, але ми не можемо бути впевненими на всі сто. Ми поставили занадто багато на неї.  
-Я рада, що все спрацювало, але як ти могла знати, що ніхто не візьме найменш привабливий листочок і він залишиться для останньої людини? 
- Ти просто недооцінюєш психологію, а це ціла наука. В будь-якому випадку нам потрібно щось робити. 
-Мені здається дивним запах? 
-Запах? 
-Скільки б вона не провітрювати кімнату, або не пробувала маскувати запах. Зранку залишається істинний, солодкувато-приторний і різкий запах. Нам потрібно ще раз обшукати кімнату. 
-І що ти хочеш знайти? 
-Я поки, що не знаю. 
Вони разом відправились до кімнати, де після ретельно пошуків знахідки були відсутні. Проте Номер 5 замітили одну цікаву деталь: Номер 2 не прибирала тут довгий час і більшість кутків кімнати були заповнені пилюкою, але під ліжком її не було. Номер 5 знайшла там таємні двері, які замасковані під частину стіни. Відкрити їх не було проблем. Дві подруги потрапили в тісний коридор із драбиною, що вела на верх. Піднявшись по ній, можна потрапити на горище. Там було темно, волого і запах був нестерпний. Номер 5 включила світло. Там лежали трупи різного періоду розкладу. Всі убиті знаходились там, як і монітори, що знімали всі загальні кімнати в будинку. На горищі вдалось помітити ще одну драбину, яка вела в низ, в таку ж маленьку кімнату і двері в ній були замкнені на ключ. Вони з жахом на обличчі покинули приміщення і думали, що їм робити далі з такою інформацією. Номер 9 і Номер 5 вирішили не спати всю ніч і прослідкувати за тим, чи буде використовуватись таємний прохід. Але задумка не вдалась вони обоє заснути приблизно в 3 годині ночі.  
 

   Вже зранку Номер 9 поділилась з Тейлор своєю теорією: "Мені, здається, ризик бути спіймано великий, тільки, якщо вбивця не знає, що всі в цей момент будуть спати. Можливо, тут є місце використанню снодійних препаратів, як розпиляються по повітрю. І воно постачається по трубах, а не з освіжувачами повітря, як ти могла подумати і якимось чином вбивця їм не підвладний" Номер 5 погодилась із думкою подруги, також вона запропонувала розкрити карти, бо тягнути немає сенсу. Вони дочекалися моменту, поки всі будуть знаходитись в кімнаті, крім самої господарки, і Номер 5 розповіла все:" Ми запідозрили Номер 3 в тому, що вона убивця і зібрали докази. В Номер 1 під тональним кремом було повністю червоне обличчя, при абсолютно блідих інших частинах шкіри. Можна прийти до висновку, що яд проникнув в організм саме через шкіру обличчя, потім Номер 9 перевірила її зволожуючий крем і виявила там отруту. Тобто у Номер 3 була прекрасна можливість для вбивства, але це ще не доводить її провини. Ми все зробили так, щоб випала Номер 3 і знайшли таємний прохід." Номер 9 показа під ліжко і всі відправились на горище. Шок не можливо було сховати, він чітко відображався на обличчях дівчат. Вони приблизно прикинули, що другі двері вели в коридор і маскувалися під книжкову шафу. Тоді всі учасниці дружно покинули таємну кімнату і побачили Номер 3, яка злісно дивилась на них. Дівчата кинулися тікати і ховалось хто куди. Номер 5 і 9 зустрітись через певний час, але загнали себе в глухий кут і Номер 3 наближалась. В її руках був величезний кухонний ніж, який вже майже доторкався до обличчя Тейлор. Номер 3 відвела руку назад і з явною ненавистю націлилась на Номер 5. Але в останній момент, хтось вдарив її по голові горщиком з квіткою. Цим самим убивши вбивцю. І це була Номер 2."Все вже скінчено" - сказала вона. Тоді новосформована трійка ще раз відправилась до схованої кімнати і почали шукати щось, що може допомогти їм вибратися звідси. Номер 2 знайшла клаптик паперу, з якого їй було достатньо побачити: Роль- вбивця...Дівчина з жахом оглянулась по сторона і вже хотіла повідомити про знайдену інформацію, як весь будинок підірвався. Він був повністю знищений з всіма з людьми всередині...