Початок розслідування

   Наступного ранку Номер 5 вийшла з кімнати перша, після неї в коридорі з'явились Номер 3, 2 і 7. Тейлор попросила всіх зібратись у вітальні, бо справа важлива. Після того як люди виконали її прохання, вона почала:" Я хочу вибачитися за свою вчорашню витівку, Номер 9, я не вважаю тебе вбивцею, але я точно переконалась, що вона серед нас. Вчора я спеціально спровокували бійку, перед якою поставила фен на стіл в коридорі, я робила вигляд, що цілилась в Номер 9, а насправді цілилась у лампу і попала в неї, після чого звичайно була змушена її замінити, проте для мене це була ідеальна можливість незамітно для камер поставити перо з подушки на двері, таким чином, щоб воно впало при їх відкриті. Я була остання, хто зайшов до кімнати і перша, хто з неї вийшов і воно мало залишитись на місці. Але ні, воно впало - це значить що хтось відчиняв двері, а ні в кого не було такої можливості крім вбивці. Якби убивця не був серед нас, йому б не було сенсу заходити в коридор. І прошу помітити, що в мене немає причин брехати, адже якби я була убивцею, мені б не було вигідно зменшувати круг підозрюваних." "Цікава задумка"- сказала Номер 2. "Тепер ми і правда продвинулись у пошуках убивці"- додала Номер 4. Мені також є, що сказати промовила Номер 9:"Труп знову зник, але я вчора встигла його оглянути і я зрозуміла - це було отруєння газом, хлороціаном. Він використовувався у часи Першої світової війни, як хімічна зброя. Нам потрібно буде оглянути кімнату Номер 6, щоб зрозуміти як газ туди потрапив. Чи є бажаючі?"  

   Бажаючими стали всі після огляду кімнати було виявлено отвори, через які міг проникнути газ. Більше того такі отвори були у всіх кімнатах і не було зрозуміло, куди вони ведуть. Номер 3 висловила свою гіпотезу про те, що такі самі отвори є і у вітальній і саме таким чином в самий перший день туди потрапив снодійний газ і далі у організатора була можливість перетягнути людину до іншої кімнати. І спеціальні отвори і справді наявні у вітальні. 
-Тоді б чому їй нас не убити всіх відразу.-спитала Номер 2 
-Напевно, так просто цікавіше,- відповіла Номер 9... 
Цього разу щоденна посилка була, як завжди і тому голод нікому не загоржував. Номер 1 склала список страв для вечірнього бенкету і передала його Номер 7. Номер 5 вирішила слідкувати за Номер 4, бо хто ж тоді міг бути в саду в такий пізній час. Проте нічого цікавого не сталося. Номер 1 прийшла по квіти, щоб прикрасили залу. В них відбувся дуже нудний діалог, який звучав приблизно так: 
- Я не хочу прикрашали залу трояндами це типовий варіант. 
-Що думаєш про нарциси? 
-Вони не підійдуть. А що на рахунок цих фіалок? 
- Це шафран і він надто малий. 
- Ти права. А це, лаванда? 
- Аконіт. Його не треба викоритовувати, краще поглянь на родендрити. 
- Як вони виглядають? 
- Ось ці рожеві. 
- Вони - те, що треба.  
Напевно таким чином дізнатися цінну інформацію і справді важко, але з чогось починати потрібно.  
А час все йшов і вечір наближався. Тоді всі дівчата відправились до концертної зали, де було купа їжі і напоїв. Музика була підібрана вдало, проте атмосфера була далеко не святковою. Напруга наповнювала повітря. Інтуїція, або передчуття - багато назв можна підібрати цьому явищу, але суть не змінюється. Через дві години Номер 2 заметушилась, бо помітила відсутність Номер 1. Вона вийшла в коридор де знайшла дівчину, лежавшою на підлозі, і зразу покликана інших. Люди відвели Номер 1 в мед-пункт. В неї було пришвидшене дихання, яке активно сповільнювалось, в голові запаморочення і неможливість до рухів. Шкіра ставала все холоднішою і пульс поступово зупинявся. Номер 9 приймала спроби до порятунку, але не знаючи причини, важко боротись із наслідками. Вона умила обличчя Номер 1 і невеличка частина її тонального крему злізла. Цього було достатньо, щоб помітити червоне обличчя, яке ховалось під шаром косметики. Через 20 хвилин Номер 1 померла.  
"Очевидно, що причиною смерті був яд, але поки що не зрозуміло який саме"- сказала Номер 9."Номер 2 спитала:" Але як саме це було зроблено, адже ніхто більше не отруївся." Відповіла Номер 10:" Можливо, отрава була тільки в одному бокалі з самого початку, або непомітно підсипана вже на місці." Номер 9 взяла книгу про яди з книжнової полиці, яка знаходилась в мед-пункті. А інші оглянули місце, де знайшли Номер 1, і помітили там клаптик тканини, якому спочатку і надали уваги. Номер 5 попросила кожного завтра одягнути ту саме сукню, в якій був проведений сьогоднішній день. Дівчата погодились зробити це без суперечок.