Січень, 2013 рік
- У мене є кращий план, — мовив Віктор, — можна піти в ва-банк, і здійснити пограбування в день.
Якийсь час вони сиділи тихо. Віктор продовжив:
- У нашому банку, всі гроші зберігаються в касах, в ночі каси закриті, а от в день будуть касири, яких ми змусимо їх відкрито.
- Точно… - сказав Святослав.
- Нам потрібна зброя і авто.
- А ще союзник з банку, — з гордим лицем сказав Олександр.
- Нам треба підготувати дуже гарний план, — мовив Віктор, — Якщо десь буде хоть найменша помилка, — він заглянув в телефон. Всі мовчали, — То нам загрожує від семи до десяти років в’язниці.
- Отже, - закомандував Олександр, - Завтра я піду в банк на розвідку.
Всі погодилися і розійшлися по домівках.
На ранок, він пішов в центральний банк. Людей було небагато, і охоронець підійшов до нього з питанням:
- Вам допомогти?
- Ні, дя.. – він замовк. Перед ним стояв його хрещений батько Петро Кайдаш, і до нього прийшла супер ідея.
Олександр спитав Петра чи не хоче він трохи підзаробити, і той був не проти. Після цього він запросив його до Віктора в гараж за подробицями.
О 19:00 вони як і домовлялися зустрілися в гаражі.
- Отже, - почав Віктор, - Про те що я вам зараз розкажу, ви не скажете нікому.
- Я все розумію, - сказав Петро.
І ми розповіли про пограбування банку. Йому сподобалося.
- Знаєте, - почав Петя, - Я завжди мріяв побувати у Швейцарії, побувати там в горах, але у мене ніколи не було грошей.
Ми придумали план, який наступного дня почали виконувати.
Спочатку знайшли контрабандиста зброї, Педро, в якого по дуже вигідній ціні купили: два кольти М1911 та один автомат Калашникова.
Потім купили гнилого Рено trafic дев’яносто четвертого року випуску.
Це був гарний початок.
Пограбування було заплановане на трете березня, тоді коли у Петра був робочий день.