Лист був написаний рукою Валентини. Слідчий уважно перечитав кожен рядок.
" Я відчуваю небезпеку. Якщо зі мною щось станеться, шукайте правду в минулому. Людина, якій я довіряла, приховує страшну таємницю."
У конверті була ще одна річ - стара фотографія. На ній Валентина, Світлана Петрівна та невідомий чоловік стояли біля лісового будинку.
На звороті був напис:
" Він знає все".
Слідчий почав з'ясовувати, ким був цей чоловік. Незабаром він дізнався, що багато років тому той раптово зник з міста. Його ім'я не згадувалося в жодних документах, ніби хтось навмисно стирав усі сліди.
Тієї ж ночі слідчому зателефонували.
- Якщо хочете знайти Марину живою, приїжджайте до лісового будинку. Самі.
Зв'язок обірвався.
Слідчий негайно вирушив у дорогу.
Біля будинку було темно й тихо. Двері були прочищені. Усередині він побачив Марину. Вона була налякана, але жива.
- Ти знаєш, хто це зробив?- запитав слідчий.
Марина мовчки кивнула.
У цей момент позаду них почувся скрип підлоги.
У темряві стояла постать людини, яку всі вважали зниклою багато років тому...