Розділ 18. Розповідь Світлани Петрівни

    Багато років тому Валентина, Світлана Петрівна та батько Марини були близькими друзями, вони працювали у одній будівельній компанії.

    Одного вечора вони стали свідками події біля старого будинку в лісі. Там сталася загибель людини за дуже дивних обставин.

    Батько Марини бачив винуватця, але той був впливовою людиною. Зі страху він погодився мовчати. Світлана Петрівна підтримала це рішення, вважаючи, що так буде безпечніше для всіх.

     Лише Валентина не змогла забути про те, що сталося. Через роки вона почала збирати докази і шукати правду. Саме тоді вона зрозуміла, що загибель тієї людини була не випадковістю, в злочином, який хтось ретельно приховував.

       Коли Валентина наблизилася до розгадки, хтось почав стежити за нею.

       - Я намагалася переконати Валентину припинити пошуки. Марина теж боялася, що правда про її батька стане відомою. Але Валентина відмовилася мовчати. Тому ми вирішили її отруїти.

          Батько Марини зберігав документи, які могли зруйнувати життя тієї впливової людини. Того вечора сталася сварка. Після неї одна людина загинула.

        - І ви приховали це?- запитав Олег.

        Світлана Петрівна кивнула.

        - Валентина дізналася про це кілька місяців тому, - тихо сказала вона. - Спочатку вона шукала відповіді, а потім почала погрожувати, що звернеться до поліції.

        - Тому ви її отруїли?

        - Ми не хотіли її вбивати... Ми лише хотіли, щоб вона замовкла. Але все пішло не так...