Слідчий не міг позбутися відчуття, що за ним хтось стежить. Коли він вийшов з будинку, то помітив постать у темному одязі біля старої автобусної зупинки. Незнайомець швидко відвернувся і зник за рогом.
Наступного ранку до відділку надійшов анонімний лист.
" Якщо хочете знайти Марину, шукайте правду в її минулому."
Більше нічого не було написано. Лише стара фотографія. На ній молода Світлана Петрівна стояла поруч із чоловіком, якого слідчий раніше бачив на знімку в її квартирі.
Перевернувши фото, він побачив напис:
"Літо 1993 року. Наш секрет назавжди залишиться між нами."
Тепер стало зрозуміло: хтось знав набагато більше, ніж говорив.
Слідчий вирішив знову поговорити з Світланою Петрівною.
Побачивши фотографію, жінка зблідла.
- Звідки вона у вас? - прошепотіла вона.
- Це ви мені скажіть,- відповів слідчий.
На очах жінки з'явилися сльози.
- Я думала, що всі ці таємниці давно поховані...
Але минуле знову нагадало про себе, і тепер воно могло допомогти знайти відповідь на головне питання: що сталося з Мариною?