Розділ 16. Приховані таємниці

     В слідчого у голові довго крутилася фраза, що " Валентина знала не все".

     Він підвівся і пройшовся кабінетом. За вікном сірів вечір, і місто повільно занурювалося в тишу. Лише думки ставали голоснішими.

    - Якщо вона знала не все...значить від неї щось приховали,- тихо промовив він сам до себе.

     Він повернувся до справи, ще раз переглядаючи знайдені листи Валентини. Один з них привернув особливу увагу - краї аркуша були зім'яті, ніби його поспіхом ховали або перечитували багато разів. І внизу коротка фраза, яка раніше не здавалася важливою.

      " Я довіряла не тому".

       Слідчий відчув, це був слід. Він взяв телефон і набрав номер експерта.

        - Мені потрібно перевірити один документ. І ще...підняти старі зв'язки Валентини. Особливо ті, про які вона офіційно не згадувала.

        - Зрозумів, - відповіли йому.

       Слідчий поклав телефон і знову подивився на аркуш. Тепер усе виглядало інакше. Валентина не просто щось приховала - вона була частиною історії, яку хтось дуже ретельно намагався стерти. 

        Поки слідчий з'ясовував минуле Валентини, то зникла Марина. Про це йому схвильовано повідомила Світлана Петрівна.

        Слідчий негайно виїхав до неї.

        Вона чекала на нього.

        Олег запитав:

        - Вам щось відомо?

         Жінка відповіла:

        - Є дещо , про що я не розповідала. Я боялася, що це нашкодить Марині. За кілька днів до зникнення вона сказала мені, що знайшла людину, яка може бути пов'язана з її батьком. Вона хотіла дізнатися правду про своє минуле.

          Слідчий зрозумів, що це може бути важливою зачіпкою.

          - Вона називала ім'я цієї людини?

          - Ні, лише сказала, що скоро все з'ясує.

         Тепер справа отримала новий напрямок. Слідчий вирішив перевірити всіх, хто міг бути пов'язаний із давньою родинною таємницею Марини. 

          А тим часом за вікном хтось непомітно спостерігав за будинком, ніби боявся, що правда ось- ось вийде назовні...