Повернувшись додому, Світлана Петрівна зайшла до Марини. Вона їй розповіла про що говорили зі слідчим.
Марина запитала:
- Ви лист сховали?
- Звісно ж, моя люба, я не могла дозволити, щоб тебе заарештували.
- Добре. А слідчий нічого не запідозрив?
- Ні. Я йому сказала все так, як ми домовлялися.
- Значить потрібно лист підкинути Надії і наш план вдасться.
- Так, зараз так і зроблю, не турбуйся, моя мила.
Вони попрощалися.
Світлана Петрівна відразу пішла до Надії.
Вона подзвонила в двері.
Надія відчинила і впустила її всередину.
- Привіт Надіє. В мене сіль закінчилась, ти не могла б позичити трішки.
- Так, звісно. Зараз принесу.
Поки Надія пішла по сіль, то Світлана Петрівна підкинула їй листа.
Вона взяла сіль, подякувала і попрощалась.