2.Твої очі під новим сяйвом.

12.10.19

17:43

Сьогодні в моїх планах було знову відвідати кафе. Із-за екзаменів в мене зовсім не було часу, тому сьогодні я повинен прийти.

    Вже проходячи знайому вулицю, я дійшов до кафе.. Нарешті! Нічого не змінилося, ті ж прекрасні квіти, комфорт та тепло і він..Я не зрозумів? А де він? 

      На його місці стояв інший бариста, а того самого незнайомця, якого я так хотів побачити, не було.Настрій зразу погіршився, я розумію що це ніяк не змінить того що я поїм , але... Я все ж таки хотів побачи ти його усмішку знову.

     -Добрий вечір, латте з кокосовим... ні давайте з шоколадним сиропом та чорничне тістечко..з собою.

   -Через 5 хв, буде готово. 

     Якщо вже його не має то я поїм в дома... Без нього якось зовсім не те..Не має того тепла та комфорта, який мені так сподобався.

Надіюсь завтра буде його зміна...

    -Латте з шоколадним сиропом та чорничне тістечко готові.- з роздумів мене вивів голос бариста.

  - Дякую за замовленням!- на прощання промовив він.

-До побачення!

Вже проходячи між вуличками я побачив книжковий магазин, тому я дуже зрадів, адже зараз можу почитати й нарешті поїсти.

   Взявши детективний роман та знайшовши місце де можна зупинитися, я насолоджувався вечором. Я сидів під ліхтарем, на своєму шарфі.. Він був доволі великим тому можна було подумати, що це покривало для пікніку. Вже дочитавши 7 сторінку і доївши тістечко, я подивився на безлюдну вулицю. Вона була такою гарною..

-Ось ми і зустрілися) - я різко розвернувся і побачив його... Це було так неочікувано, що я аж підскочив ..

-Я Рома.-з усмішкою протянув мені свою руку.

-Артур.- протянувши руку у відповідь, він легко зжав її.

   -Тебе сьогодні не було.

-Сьогодні не моя зміна. Я працюю по вівторкак, п'ятницям та суботам.

   -А ти десь вчишся? -я надіюся, що він не набагато старший за мене. 

  -Ні, я після 9 пішов.

  -Ти зараз в коледжі?

  -Ні, вирішив одразу працювати.

  -Класно, а я в 11.

  -Тобі 16?

   -Ей, взагалі-то 17! Я що виглядаю таким маленьким?!

  - Дуже милим.