07.10.19.
18:46.
Прохолодний осінній вечір був ідеальним для мого улюбленого латте. Після репетитора я зайшов до нового кафе, яке відкрили на цьому тижні.
Стиль інтер'єру - мінімалізм. Мені це сподобалося, адже тут було доволі комфортно. Мою увагу привернуло те, що тут дуже багато різних рослин та квітів і якщо тобі сподобалась рослина, ти можеш придбати або насіння, або цибулину. Так як я фанат кімнатних рослин ця ідея мені до душі
Залишивши речі біля столика, я пішов оформити замовлення.
- Добрий вечір, чого бажаєте? - я не зветав увагу на бариста, тому що вивчав меню.
Через 20 секунд я звернувся до нього.
- Латте з кокосовим сиропом та вишневе тістечко.
Я побачив його очі... Очі бармена були яскраво-зелені, а волосся довге та темне. Наскільки ж його усмішка була гарна, у нього напевне дуже багато прихильників.
-Щось не так? - я тільки зрозумів, що приблизно секунд 40 не зводив з нього очіей...
-А вибачте будь ласка, я задумався.- я швидко вирушив до свого столика.
Моє місце знаходилося біля вікна. Мені дуже подобається розглядати вже темну вулицю, світло ліхтарів, молодих людей які вигулюють своїх улюбленців, людей що після роботи гуляють зі своїми коханими.
Поки замовлення не принесли, я діскав люстерко, щоб попрати або переконатися, що все нормально. Білі кудрі знову розбіглися у різні сторони, весьнянки, які я зафарбував тоналкою , знову було видно, а рожеві, покусані губи треба було обновити гігієнічною помадою. Тому я знайшовши помаду, почав виправляти ситуацію. І тільки помада торктулась моїх губ, як мене покликав барист. Тому я залишив цю справу на потім.
- Ваше латте з кокосовим молоком та вишневим тістечком.- з усмішкою він протянув мені моє замовлення.
-Дякую- усміхнувся йому в відповідь.
Вже сидячи за столом я відкусив перший шматок тістечка. Неймовірно.. Я обожнюю вишневу випічку. Вона мала такий приємний аромат.. Час латте... Прекрасно... Напевно на землі не має людини, яка настільки любить їжу і насолоджується нею як я..
Мені дуже сподобалося, напевно я буду часто забігати сюди перед школою..
Завершивши трапезу я вирушив розрахуватися.
-З вас xxx гривень.- після цього дістав гаманець і розрахувавшись, я щиро усміхнувся баристу.
-Дякую, мені дуже сподобалося, до зустрічі! - з тою ж усмішкою сказав я.
-Хах, надіюсь ще раз зустріти вас..
#3673 в Любовні романи
#860 в Короткий любовний роман
#648 в Сучасна проза
кохання з першого погляду, трагічний кінець, кохання і втрата
Відредаговано: 05.08.2021