Глава 7.Нічна дорога на Великий Фонтан,густий туман та тривожні знаки узбережжя.

Дорога від центру міста до чорноморського узбережжя в години, коли пристойні люди вже давно бачать десятий сон із закритими шторами, нагадувала декорації до готичного трилера класу «Б». Осінній туман підіймався з лиманів густими, білястими клубами, лягаючи на асфальт мокрими важкими пластами. Він повністю заковтував світло фар старенького «Пежо», перетворюючи кожне дерево вздовж траси на привид загиблого матроса, який занадто пізно зрозумів різницю між прогнозом погоди та реальністю.Позаду залишилися сотні кілометрів виснажливого шляху , адже шлях  до самого Чорного моря аж ніяк не вимірюється однією годиною, і стареньке «Пежо» з перекошеним капотом, закріпленим синьою ізолентою, уже відверто благало про заміну свічок запалювання.Ляля Пляшечка міцніше стиснула кермо, напружено вдивляючись у білу молочну пелену за лобовим склом. Старі двірники машини робили чергову спробу розігнати вологу, але лише безнадійно розмазували бруд і залишки житомирської сапропелевої пилюки, видаючи при цьому свій фірмовий ритмічний скрип — «скрип-хрясь, скрип-хрясь».На сусідньому сидінні капітан Попков намагався влаштуватися зручніше, але його заважав табельний ремінь і незмінний кашкет, який постійно впивався козирком у внутрішню обшивку даху. А з заднього сидіння, де вона нависала над мішком картоплі та каністрами у своєму яскравому тренчі  періодично долинав обурений голос Люсі:

— Лялечко, заради всіх святих, скажи мені, чому ми їдемо на цьому куску металобрухту, а не летимо бізнес-класом?! Мої нові підбори покрилися шаром дорожнього пилу, а б'юті-кейс уже двічі намагався випасти у відкрите вікно через твою манеру входити в повороти на ручнику!

— Люсю, не роби мені нерви! — не витримувала Ляля, переключаючи передачу. — Скажи дякувати, що моє «Пежо» взагалі завелося ! Якщо ти зараз же не припиниш скаржитися на швейцарський сервіс у салоні французького автохламу, я висажу тебе біля найближчого лиману охороняти каністри з мастилом!
 

— Пляшечка... — тим часом прорізав тишу в салоні дещо напружений голос дільничного, намагаючись перекричати сварку леді. — А ви впевнені, що Шніцельман насправді чекає біля маяка, а не п'є зараз теплу гарячу каву десь у затишній котеджній сауні в компанії того самого фальшивого актора з одеського театру? Мені чомусь здається, що мої черевики вже наповнилися солоною водою просто від однієї думки про це похмуре узбережжя.
 

— Попков, не нийте, — сухо кинула Ляля, не відриваючись від дороги та вчасно переключаючи передачу на другу, коли мотор почав загрозливо кашляти. — Фінансовий аферист європейського рівня не стане паритись в сауні, коли у нього є шанс зіграти фінальну сцену у стилі нуар біля обриву. До того ж, якщо ми не заберемо у нього оригінал заповіту Альберта, Люся залишиться без соляріїв, а ми — без відповідей на запитання, хто зрештою кому винен за поставки житомирського мулу.
 

З заднього сидіння раптом донеслося важке, глибоке і надзвичайно ритмічне: «Хрррр-пффф-уууу». Мопс Жора, згорнувшись тугим бежевим клубочком на купі старих технічних словників біля ніг Люсі, спав із таким виглядом, ніби він не нічний напарник приватного детектива, а щонайменше директор санаторію для вищої собачої номенклатури. Жоден туман, жоден поворот і жоден Шніцельман не могли змусити його перейматися тим фактом, що вони прямували просто в пастку.Дорога поступово звузилася, перетворившись на розбиту ґрунтову стежку, обсаджену старими кривими акаціями, які від вітру хиталися, наче розгублені скелети. За ними починався крутий обрив, унизу якого невидиме, але відчутне на слух Чорне море важко й монотонно ворочало важкі осінні хвилі, б'ючись об кам'янистий берег. І от із густої пелени туману раптом виринув він...
Старий маяк Великого Фонтану височів над обривом, мов похмура кам'яна вежа середньовічного замку. Його верхня ліхтарна кімната була затьмарена, лише час від часу крізь брудне скло пробивався слабкий, жовтуватий блиск електричної лампочки, створюючи химерні тіні на мокрих стінах. Ляля різко викрутила кермо, і «Пежо» з глухим скреготом загальмувало біля іржавої металевої огорожі всього за кілька метрів від обриву.
 

— Приїхали, — спокійно констатувала Ляля, вимикаючи запалювання. — Вилазимо, Попков. І тримайте руку на кобурі — здається, наш фінансовий консультант уже підготував для нас прийом.
 

Вони вийшли з машини. Густий солоний вітер миттєво влицявся в обличчя, приносячи запах йоду, водоростей і... дивний, легкий аромат ментолових цигарок.
Густий одеський туман на Великому Фонтані в цю пору року мав настільки щільну, майже монолітну консистенцію, що його можна було різати на шматки кухонним ножем і розкладати по баночках як засіб для схуднення або розчин для глибокого пілінгу обличчя. Ця біляста субстанція овивала старий кам'яний стовбур маяка, чіплялася за потерті поли тренча Лялі Пляшечки, за незмінний фуксієвий тренч Люсі та впевнено осідала на вусах капітана Попкова, перетворюючи останнього на схожого на замерзлого моржа районного масштабу.
 

— Пляшечка... — прохрипів Попков, намагаючись застебнути верхній ґудзик свого кітеля, який категорично відмовлявся сходження через надлишок печінкового паштету та загальний життєвий песимізм. — Мені здається, що романтичні прогулянки біля моря о півночі у супроводі злочинців-мільйонерів — це саме той вид відпочинку, від якого моєму терапевту щоразу сниться колективний кошмар. Якщо ми зараз не знайдемо цього Шніцельмана, я просто ляжу на цей мокрий пісок і буду чекати, поки мене змиє штормом до самої Румунії.
 

— Не розкисайте раніше часу, Попков, — кинула Ляля, впевнено витягаючи праву руку з кишені тренча й демонструючи важкий сантехнічний ключ, який у темряві поблискував металевим благородством кованої сталі. — Румунія зараз до нас не має жодного відношення. А от Аркадій Борисович, який вирішив влаштувати тут бідермаєр із елементами кримінального шантажу, явно недооцінює мій досвід перекладу технічної документації німецьких компресорів. Людина, яка здатна розібратися в схемі з'єднання дев'яноста гнучких труб під тиском, легко розбереться і з одним збанкрутілим махінатором на фоні античної архітектури.