№5

Я якраз встигла… Ічі прокинулася й зрозуміла, що нарешті може вільно рухатися. Їй було важко після того, як вона перебувала на одному місці кілька днів, але вона встала і пішла, як їй здавалося, до дверей. Тут я її й схопила.
– "...Тепер... ...ти..."
– "Ні, я не вб'ю тебе ось так одразу. Мені потрібно, щоб ти відчула все, що відчувала я, коли ти "робила неправильні речі"."
Я знаю, як правильно закінчити цю історію. Саме тому я заздалегідь підготувалася. Ічі впала на підлогу. Було видно, що вона не в змозі захищатися, але інакше просто неможливо було вирішити цю проблему.
– "Що саме я тобі зробила?!..."
– "Ми з тобою знайомі з самого дитинства. Тільки тоді мене звали Мей."
– "Мей...? Ти не можеш бути Мей. Вона зовсім не така, вона ніколи б такого не зробила... Ні... Ти не Мей... Ти тварюка..."
Ічі схопила зі столу шприц і кинулася в мій бік. Минуло вже близько години, і за цей час я встигла втомитися. А ця гидота скористалася моментом. Я не пам’ятаю, що було в шприці, але точно пам'ятаю, що один куб "цього" може вбити людину протягом двох-трьох годин. Причому будь-яку людину. І хоча зараження відбувалося повільно, права рука у мене відмовила одразу ж. Я зрозуміла, що потрібно діяти швидко, і схопила Ічі за волосся так, щоб вона була переді мною. Це позбавило її можливості втекти. Я з усієї сили штовхнула її в бік великої пили, яка спеціально була встановлена в стіні. Активація відбулася сама собою, і тіло Ічі за п’ять секунд розірвало на кілька частин. Я перемогла... Ось тільки, що мені тепер робити? Якщо я вийду з підвалу, то обов’язково натраплю на когось. А якщо ні, то... Хоча, в принципі, я зробила те, що хотіла: я помстилася їй за всі глузування наді мною в дитинстві.
Тепер, мабуть, вже пора... Цікаво, куди потрапить Ічі? А взагалі, головне, щоб вона там не зустріла мене...
Правильно я зробила, що не вийшла. Тіло поступово відмовляло, і якби це хтось побачив... Я не знаю, як би стала виправдовуватися. Я прожила ще хвилин сім. І ми не застали той момент, коли в підвал заявилися поліцейські. Я не знаю, хто і навіщо їх викликав, але це вже не важливо. Їх висновок був приблизно таким:

"Вбивцею була сімнадцятирічна Мей Сакіно, яка померла кількома хвилинами пізніше від передозування невідомим наркотиком. На шприці були виявлені відбитки пальців Ічірін Мірай. На підлозі підвалу також були виявлені сліди крові вбитих. Мотиви невідомі."