Розділ 26

Фрайдей не стала відкладати все в довгу скриньку. Пожертвувала трохи своєї крові, щоб нарешті відв'язалися. Але Тайлер цього було мало. Захотів ще й переспати із нею. Ну, якщо з Венздей не вдалося, то хоч сестрицю її оприбутковує. Дівчина зірвала пов'язку з очей і відштовхнула цього хама від себе. Не вистачало ще, щоб усілякі гомодрили до неї чіплялися. Лорел сиділа задоволена на дивані та гіпнотизувала баночку з блакитною рідиною. Фрайдей вийшла з дому та пішла до академії. Там її помітили Ксав'є та його дружина.

— Тільки не кажи, що це зробила? — Запитала Венздей, обстежуючи руки сестри.

— Нехай подавляться. Все одно це екстракт беладони, а не моя кров, - Фрайдей спеціально так вчинила, щоб ці ідіоти нічого не зрозуміли.

— А як вони здогадаються? – вирішив перепитав хлопець. Потрібно бути напоготові, а то ще прийдеш до нього додому і влаштують там погром.

— Я наклала на нього закляття свинячої крові. Не підкопаєшся, Фрайдей відвела їх до Невермору, а сама пішла до Гризельди. 

Їй прийшло  видіння про те, що батько колись перебував у любовному зв'язку з тіткою Офелією. І вона завагітніла. І тепер ця дитина навчається тут. Хотілося особисто з нею познайомитись. Поговорити до душі. Ельза це зрозуміла, тому відразу вийшла з кімнати, залишаючи зведених сестер наодинці. Блондинка відразу ж помчала до Пагслі та Алекса. Венздей і Ксав'є довелося зустріти містера та місіс Адамс, яких попросив приїхати дядько Фестер. Звичайно ж, Мортісія не дуже зраділа тому, що Офелія так багато років жила далеко від неї. Але зараз, нарешті, будуть зірвані всі маски. І секрети також розкриються. Взявши Гризельду за руку, вона відвела її в кабінет директора Невермора, де зібралися всі інші. Першою тишу порушила Фрайдей. Їй було що оголосити всім родичам.

— Мамо, тату, це міс Фрамп молодша. Прошу любити й шанувати, — вона підвела дівчину ближче до Гомеса та Мортісії.

—  Яка чарівна дівчинка, — відповіла жінка, погладивши її по голові.

—  Сестро, це дочка твого чоловіка. Вибач мені, — Офелія не знала, куди їй очі подіти. Було дуже неприємно.

— Я здогадувалась про це. Гомес мені у всьому зізнався коли народився наш син, — Мортісія не відчувала більше люті. Скоріше її змусило те, що Офелія так раптово зникла.

— Ти все знала? І мовчала? — спитав Фестер, сідаючи за стіл.

— Так. І ти теж, — не стримувала емоцій місіс Аддамс

— Стривайте. Я дочка цього чоловіка? -— спитала Грізельда, уважно подивившись на нього.

—  Мила, це твій тато, —  жінка дозволила їм обійнятися. Все ж таки більше між ними не повинно бути ніяких таємниць.

— Доброго дня, Грізельдо, — відповів Гомес, обіймаючи свою наймолодшу дочку.

—  Зараз розплачуся. Це так зворушливо, —  Венздей вирішила сісти, бо дуже бооріли ноги.

— Добре, що все налагодилося. Тепер залишилося дочекатися того самого дня, коли отямиться мій батько і повернеться мати, — Ксав'є не хотів думати про погане, тим більше зараз, але у хлопця це погано виходило.

Минуло ще кілька тижнів. За цей час Лорел встигла заволодіти всім Джеріком. Стати його господаркою. У Тайлера з'явилася дівчина. Сьюзен навчалася в тому ж університеті, де і він. Молоді люди сподобалися один одному та почали зустрічатися. А незабаром він зробив їй пропозицію, і дівчина погодилася. Але, перед тим як відсвяткувати весілля, необхідно було втілити мрії міс Гейтс в реальність. Зрівняти Невермор із землею. Зробити так, щоби від цієї академії взагалі нічого не залишилося. І час було обрано вдало. Випускний вечір. І доки всі веселилися, то жінка почала діяти. Села у бульдозер і давай зносити будівлю. Ось тільки розуму їй на це не вистачило. Вона взагалі не знала, як з ним поводитися. Що, натискати. Як привести цю машину. І Тайлер стояв як пеньок. Дивився на неї й просто посміхався. Француа зустріла Лілу в аеропорту та відвезла до Невермору. Жінки підпалили його. Але, перед цим вирішили позбутися міс Гейтс назавжди. І як тільки руда побачила, що академія палає, то істерично засміялася. У такому стані її зустріли жінки. Вони попросили її й хлопця сісти у машину.

І тільки-но Тайлер зачинив за собою двері поїхали у бік покинутої дороги. Він вирішив вийти й трохи пройтися, а Француа та Ліла захотіли поговорити з Лорелом і бажано без свідків.

— Ти не змогла впоратися з таким легким завданням? Мер з тебе ніякий, —  відповіла Ліла, тримаючи в руках баночку із сірчаною кислотою.

—  Це ми ще побачимо. Я тільки недавно здобула цю посаду, —  заволала Лорел, відходячи трохи далі від них.

— Послухай мерзото. Адже ти вбила Галпіна старшого, — Француа давно стежила за нею, але робила це таємно.

— Так. Він мені набрид. І Вінсента Торпа в шахту скинула теж я, —  жінці вже набридло, що всі вважають її якоюсь дурницею. Нехай знають, хто така Лорел Гейтс.

—  Молодець! У всьому зізналася, —  Ліла відкрила пляшечку  з сірчаною кислотою й облила ним жінку.

Від прекрасного  обличчя   практично нічого не залишилося. Там з'явилися страшні рани. І ніяк би пластична операція не змогла б це виправити. Лорел сіла на землю і вирішила трохи віддихатися. Очі пекли. Вона боялася, що може осліпнути. Жінки цим скористалися і сіли назад у машину. За кермом була Француа, а місіс Торп сиділа поруч. Різко натиснувши на газ, вона збила Лорел. Ще кілька разів переїхала її. Тайлер повернувся вже тоді, коли Руда лежала на дорозі мертва. Чи не дихала. Вона була у жахливому стані. Тіло ніби побувало в лапах якогось чудовиська. Все в саднах. У крові. А обличчя вкрите опіками.

Незабаром вони поїхали геть. Хлопець не збирався видавати свою матір та другу жінку. Їм довелося це зробити. Випускний вечір був зіпсований. Ніхто не тішився. Усі дивилися, як Невермор горить. Пожежники вже нічого не могли вдіяти. І від прекрасної Академії залишився лише попіл. Наступного ранку всі студенти вирушили додому. Ельза на літо поїхала до Пагслі, а Ардена попросила забрати її ближче до вересня. Хлопець не став заперечувати. Йому було важливо, щоб молодша сестра побувала з тими, кого любить. Якщо він не зміг, це не означає, що міс Вульф не змогла. Вся родина Адамс вирушила назад до Нью-Джерсі.