Розділ 19

Місіс Торп відчула, як у неї закололо серце. Наче туди встромили осколок. Бите скло розпливається під шкірою. Ріже ніжні вени. Впивається в кожен нейрон. І якийсь незрозумілий дзвін у вухах. Ще й внизу живота. Дуже тягне. Вона прокинулася від того, що завібрував телефон. На екрані висвітився номер дядька Фестера. Ксав'є теж уже не спав. Його дратував цей звук. Але не буде ж він при вагітній дружині некультурно висловлюватися.

—  Візьми слухавку. Раптом щось важливе. — Хлопець почав масажувати їй спину, щоб не так сильно боліла.

—  Гаразд. Усе-таки відповім. —  Брюнетка прикладає слухавку до вуха й уважно слухає.

—  Алло, динозаврику. Вибач, що дзвоню так рано, але нам потрібно серйозно поговорити. — Голос чоловіка був якимось дивним. І куди подівся той веселун, який міг цілими днями запускати феєрверки.

— Привіт, дядьку Фестере. Нічого страшного. Говори, — Дівчина не хотіла нікому морочити голову, тому запропонувала одразу перейти до справи.

—  У Неверморі з'явилася дочка Офелії. Я сам особисто бачив її. — У його голосі все так само була якась напруга. Ніби чоловік щось приховував від своєї родини.

— Тітка народила? Але коли? — На жаль, на це питання знала відповідь тільки Грізельда та її мати. Усі інші були далекі до істини.

— Сам не знаю. Тій дівчинці приблизно стільки ж років, як нашому Пагслі, — Дядько Фестер намагався не видати себе, але в нього це погано виходило. Приховувати чужі секрети теж треба вміти.

— А може, ти батько? Мало хто в молодості розважався. — Венздей, замість того, щоб підтримати свого родича, одразу поставила чоловіка перед фактом.

— Не сперечаюся, що мав якийсь зв'язок із жінками, але я безплідний. Не забувай про це. Офелія ніколи не мала нічого подібного зі мною. — Директор Невермора не збирався видавати Гомеса. Він же не винен у тому, що тоді так сильно напився і випадково переспав із сестрою своєї дружини.

—  Та пам'ятаю я. Не турбуйся, нікому не скажу. — Венздей посміхнулася, а потім вирішила сама особисто поїхати до Невермора і знайти хоч якісь зачіпки.

— Приїжджай разом із Ксав'є в академію. Чекаю вас цими вихідними. Все, до зв'язку, — відповів чоловік і швидко відключився.

— Добре, але. Дядько Фестер. Алло. — Але все було марно. Брюнетку вже ніхто не слухав.

Її чоловік був поруч, тому дізнався багато чого цікавого. Виявляється, що сім'я Аддамс має свої скелети в шафі, про які відомо тільки їм самим. Містер Торп молодший не здивувався тому, що в Неверморі міг з'явитися хтось дуже схожий на його дружину. Таких дівчат надто мало, але якщо гарненько пошукати, то можна знайти дуже рідкісні екземпляри. І він не став винятком із правил. Хоч і трохи страждав від того, що Венздей спочатку йому не довіряла. Крутила шашні з Тайлером, а Ксав'є був по боці. Але тепер усе змінилося. Дівчина прокидається і засинає поруч із ним. І давно вже забула про те, що було раніше. Сказати, що його дружина дуже щаслива, не можна, але хлопець робитиме все можливе, щоб у житті місіс Торп було більше яскравих емоцій. Вона спокійно дихає, перебираючи його волосся. Губи темноволосої так і жадають опинитися в чужій владі. І вона не витримує й одразу ж сідає на коліна до Ксав'є та жадібно цілує хлопця.

 — Я хочу тебе. Прямо зараз. —  Венздей не збиралася чекати більш слушного моменту, ніж цей ранок. Їх ніхто не потурбує. І можна буде повністю насолодитися один одним.

—  Ти невгамовна. Якщо мало сексу, то просто скажи, — прошепотів хлопець, знімаючи з неї нічну сорочку.

— Мені завжди буде не вистачати тебе, —  Дівчина провела пальцями по його торсу, опустившись трохи нижче. Їхні розпечені тіла палали в унісон. Шикарне відчуття.

—  А куди це твої пустотливі ручки забрели? — Запитально подивився на неї чоловік.

— Я ж відчуваю, як ти напружився. Особливо там, унизу.  — Ну не стане ж темноволоса вказувати на статевий орган своєї коханої людини. Він і сам має це відчути.

—  Хто б говорив. Сама вже на межі. Ще ж нічого не почалося.—  Ксав'є вирішив трохи пожартувати. А що ще робити в такій пікантній ситуації? Тим паче, що сміх продовжує життя.

Вона взяла все у свої руки, адже залишитися незадоволеною зовсім не хотілося. Звичайно, заняття коханням із чоловіком були чудові, але їм постійно доводилося себе стримувати. Особливо перед Вінсентом Торпом. Чоловікові не подобалося те, що його син і невістка практично весь вільний час проводили в ліжку і пестили один одного. Чоловік вважав, що можна чудово обійтися і без інтиму. Але Ксав'є і Венздей навіть зраділи тому, що виїхали з Лос-Анджелеса. Тепер ніхто не стоятиме з секундоміром під дверима. І жодні ахи чи охи не бентежитимуть містера Торпа старшого. Пора б перейти до найголовнішого, Але Венздей все ще не наситилася жаркими поцілунками. Вона бажала, щоб під ними простирадла буквально згорали. Пристрасть накрила обох. Ксав'є більше не міг терпіти. Він легенько роздягнув свою дружину, а потім вона зробила з хлопцем те саме. А далі все дуже бурхливо розвивалося.

—  Це було чарівно, —  промовила брюнетка, цілуючи його в макушку.

—  Якщо не втомилася, то можемо зробити це ще раз. — Містер Торп молодший помітив, як у неї горять очі. Судячи з усього, сподобалося. Але цього недостатньо.

—  Давай. Все одно ще рано. — Дівчина знову віддалася йому. Побувала в ролі бажаної й коханої. І змогла торкнутися не тільки його серця, а й заволодіти тілом.

— Венздей, а тобі б хотілося зайнятися сексом із Тайлером? — До чого це питання. Поки вона збуджена, то не стане нічого відповідати. І хлопець це одразу зрозумів за виразом обличчя своєї дружини.

— Щоб він у найвідповідальніший момент перетворився на хайда? Оце вже ні  — Брюнетка продовжувала покривати шовковисту шкіру Ксав'є жадібними поцілунками. Їй було дуже добре і комфортно поруч із цим хлопцем. І взагалі, до чого тут Галпін молодший?
— Він залишився в прольоті. Ти моя. Я не збираюся ділити свою привабливу дівчинку з іншими, — Ксав'є торкається легенько до її грудей і відчуває, як Венздей заплющує очі.