Розділ 14

Ніколи не втрачай віру, коли здається, що сонце більше не з'явиться на небі. Адже після дощу завжди буває веселка. У більшості випадків це була битва Фрайдей. Її життя. І те, що вона готова була зробити зі своєю особливою кров'ю. І ніхто не міг би зупинити дівчину. Вона мала принести себе в жертву, щоб нарешті настав мир.
Лорел вистачило однієї хвилини, щоб зрозуміти, хто за всім цим стоїть. Перед нею стояла міс Адамс. І жодних слідів від побоїв не було. І руки не боліли від нестерпних кайданів. Вона цвіла й пахла. Чим дуже зачіпала міс Гейтс. І щойно жінка підійшла ближче, то дівчина зачинила за собою браму, щоб ніхто не зміг вийти з Академії.
За цією перепалкою всі спостерігали, але ніхто не мав права втручатися. Дівчина всіх зачарувала, а Чарлі їй у цьому допоміг. Вони хоч і не стали парою, але друзями все ж залишилися. І як і раніше допомагали одне одному.

— Як ти вибралася? От гидке дівчисько! —  Міс Гейтс збиралася спрямувати на неї пістолет, але його одразу ж вибили з її рук.

- Дякую, Чарлі за сприяння. — Дівчина подякувала другу, а потім сказала Лорел стати на коліна.

— Я спадкоємиця старовинного роду. Мої нащадки жили в Джеріко століттями, — почала огризатися жінка, ігноруючи всі вказівки брюнетки.

—  А я володарка особливої крові. Блакитної, як море, — сказала Фрайдей, розрізавши руку.

Одяг Лорел був повністю забруднений блакитною рідиною. Отже, вона помилилася. І весь час полювала не за нею, а за другою Адамс. Вона ж прекрасно розуміла, що ніякого біполярного розладу особистості у дівчини немає. Венздей бачить багато чого, але її сестра - це ще та знахідка.

І Тайлер із батьком у цьому самі переконалися. Підійшовши до Гайда, вона встромила укол йому в шию, і той різко впав на дорогу. Шерифу ж влила розчин у горло, а жінка схопила за волосся і повністю його облила особливою кров'ю. Але правда ще туди підмішала отруту. Але це не означає, що вони помруть. Просто все життя будуть мучитися від болю. Галпіна молодшого забрали назад у психлікарню. Лорел доправили до в'язниці, де вона сидітиме ще дуже довго, а шерифа забрали в міську лікарню із серцевим нападом.

Можна було сказати, що це фінал цієї історії вже близький, але були ще мисливці, які бажали вбити всіх вампірів. І Фрайдей нічого не залишалося, як битися з ними один на один. Вони з'явилися раптово. Дівчина навіть до пуття не встигла роздивитися їхні обличчя. Та й це було ні до чого.

Вона просто лягла на землю і дозволила чоловікам і жінкам поранити її, щоб набрати кров у колби. І таких виявилося не менше тридцяти. І тепер Гамбург буде врятований. Але що буде з міс Адамс. Чи виживе вона?

Так, але тільки за допомогою своєї сестри, яка з'єднає Місяць і Сонце воєдино, і тоді на всій Землі настане мир. Повстанці відступили, отримавши те, що хотіли, а напівмертву дівчину занесли в кімнату. Нічого, полежить кілька днів і відновить сили. Якраз скоро рік закінчиться. І знову почнуться літні канікули.

І поки її близнюк не прийде до тями, то Венздей не зрушить із цього місця. Сидітиме тут і чекатиме. Та й плани Ксав'є були порушені, але він вирішив, що не можна відкладати все в занадто довгий ящик. Хлопець став перед нею на одне коліно і відкрив коробочку з каблучкою.

— Венздей Аддамс. Ти станеш моєю дружиною? — Запитав він, чекаючи її відповіді.

— Ксав'є, я згодна, — дівчина була на сьомому небі від щастя, попри те, що Фрайдей погано почувалася. Нічого, вона ще видужає, і все буде чудово.

—  Як же я довго чекав цього моменту, — зізнався містер Торп, подарувавши своїй нареченій букет червоних троянд.

—  Я теж. Дякую за квіти. Вони чарівні, — відповіла студентка Невермора, обіймаючи його.

Минуло ще два дні. Її сестра відкрила очі, але вони стали блакитного кольору. Він ідеально пасував до її блідого обличчя. Ось і закінчився останній рік навчання в академії, але тільки не для Ельзи і Пагслі. У всіх інших тепер почнеться своє життя далеко від місця, де ізгої можуть відчути себе яскравими особистостями.

Ніколи не втрачай віру, коли здається, що сонце більше не з'явиться на небі. Адже після дощу завжди буває веселка. У більшості випадків це була битва Фрайдей. Її життя. І те, що вона готова була зробити зі своєю особливою кров'ю. І ніхто не міг би зупинити дівчину. Вона мала принести себе в жертву, щоб нарешті настав мир.
Лорел вистачило однієї хвилини, щоб зрозуміти, хто за всім цим стоїть. Перед нею стояла міс Адамс. І жодних слідів від побоїв не було. І руки не боліли від нестерпних кайданів. Вона цвіла й пахла. Чим дуже зачіпала міс Гейтс. І щойно жінка підійшла ближче, то дівчина зачинила за собою браму, щоб ніхто не зміг вийти з Академії.
За цією перепалкою всі спостерігали, але ніхто не мав права втручатися. Дівчина всіх зачарувала, а Чарлі їй у цьому допоміг. Вони хоч і не стали парою, але друзями все ж залишилися. І як і раніше допомагали одне одному.

— Як ти вибралася? От гидке дівчисько! —  Міс Гейтс збиралася спрямувати на неї пістолет, але його одразу ж вибили з її рук.

— Дякую, Чарлі за допомогу. — Дівчина подякувала другу, а потім сказала Лорел стати на коліна.

— Я спадкоємиця старовинного роду. Мої нащадки жили в Джеріко століттями, — почала огризатися жінка, ігноруючи всі вказівки брюнетки.

—  А я володарка особливої крові. Блакитної, як море, — сказала Фрайдей, розрізавши руку.

Одяг Лорел був повністю забруднений блакитною рідиною. Отже, вона помилилася. І весь час полювала не за нею, а за другою Адамс. Вона ж прекрасно розуміла, що ніякого біполярного розладу особистості у дівчини немає. Венздей бачить багато чого, але її сестра - це ще та знахідка.

І Тайлер із батьком у цьому самі переконалися. Підійшовши до Гайда, вона встромила укол йому в шию, і той різко впав на дорогу. Шерифу ж влила розчин у горло, а жінка схопила за волосся і повністю його облила особливою кров'ю. Але правда ще туди підмішала отруту. Але це не означає, що вони помруть. Просто все життя будуть мучитися від болю. Галпіна молодшого забрали назад у психлікарню. Лорел доправили до в'язниці, де вона сидітиме ще дуже довго, а шерифа забрали в міську лікарню із серцевим нападом.