Розділ 8

Студенти розійшлися по своїх кімнатах, адже такі рішення не ухвалюють одразу. На це потрібно хоча б кілька днів, щоб усе обміркувати. Фрайдей випромінювала всередині себе світло, яке сповна наповнювало серце її сестри. Дівчата присіли далеко від усіх, щоб ніхто не зміг нічого побачити. Одна з них передала невелику пляшечку, а друга сховала її у свій рюкзак. Ні Ксав'є, ні Арден не повинні були дізнатися, що задумали сестри Аддамс. І навіть Пагслі з Ельзою не були посвячені в усі деталі.

Крім усіх інших, вони зустріли Лорел, Тайлера і Шерифа з променистою посмішкою. Вона хоч і була фальшивою, але це найкраще, що ізгої могли зробити. Насамперед містер Донаван відвів Ардена і Ксав'є в їхню кімнату і замкнув там. Ельзою і Пагслі зайнявся Тайлер. Йому було достатньо приспати цих діточок, а потім покласти в ліжка. Міс Гейтс же забрала з собою Венздей і її  близнючку. Її здивувало те, як це дівчисько могло страждати роздвоєнням особистості. Такий діагноз піддавався негайному лікуванню.

Привівши близнюків Аддамс до бібліотеки, вона метнула кілька ножів у Фрайдей, але брюнетка змогла ухилитися від них. І тоді жінка зрозуміла, що це не голограма, а справжня людина. Взявши гостру шпильку, вона підійшла до Венздей і роздряпала їй руки. Їй було цікаво, що робитиме інша Адамс, щоб її сестричка не перетворилася на безмозку істоту. Вся підлога була забруднена кров'ю дівчини, але вона все одно хапалася за життя. А Мерелін Торнхілл, яка весь цей час була справжньою Лорел, тільки з єхидною усмішкою спостерігала за цими стражданнями. Нехай би всі ізгої зникли. Тоді б у Джеріко знову настала тиша. Але її брудні вчинки в минулому семестрі не привели ні до чого доброго. Фрайдей взяла кілька книжок і зарядила їх своєю енергією. Вони з гуркотом упали на міс Гейтс. Жінка відчула якусь слабкість. Та й усе тіло наскрізь пройнялося струмом.

 — Що, ти зі мною зробила? Відьма! —  кричала вона, б'ючись у страшних конвульсіях.

—  Забрала в тебе здатність нормально жити, —  відповіла Фрайдей, піднявши її в повітря.

—  Хто ти така? Венздей Адамс? —  запитала Лорел, продовжуючи відчувати, як у неї німіють руки й ноги.

—  Фрайдей. Близнюк тієї, яку ти хотіла застрелити, — дівчина не припиняла над нею знущатися, поки чорнява її не зупинила.

—  Нехай живе. Не бери гріх на душу, —  Венздей усвідомила, що цього разу може більше не побачити сонячне світло. А вона ж щойно зрозуміла, що кохає Ксав'є. Він же не зможе змириться з її смертю.

Фрайдей штовхнула Лорел ногою, а потім звільнила свою сестру. Вона дозволила міс Ґейтс залишитися в Неверморі, але як звичайній ув'язненій, а не директору Академії. Довелося піти на умови цих дрібних негідників, щоб її не вбили. Ну нічого, корінна мешканка Джеріко ще сяятиме. І неважливо, коли це станеться. Через тиждень, місяць чи рік.

Сестри вибігли з бібліотеки. Вони об'єднали свої сили, щоб якомога довше утримувати Лорел.  Залишалося розібратися з шерифом і його сином. Без допомоги хлопців вони б точно не впоралися. Дівчина  зламала замок на кімнаті Ксав'є й Ардена, а її сестра  тим часом пішла шукати Тайлера.

Він сидів на ґанку Невермора. Очевидно, чекав на нову жертву. Він знав, що вона йде. Відчував усім своїм прогнилим нутром. Цього разу Венздей не стане його жаліти. Він вдарить перед нею обличчям у багнюку, а дівчина тільки посміється над цим. І тоді все закінчиться. І Річ допоможе. Прикинувшись зачарованою ним сповна, вона міцно обійняла хлопця, а потім накинула на голову мішок. Підняла мотузку і покликала на допомогу інших ізгоїв, які вже давно вийшли зі своїх сховищ.

  — Думав, що можеш мене обманювати? —  вона завдавала удари один за одним, поки на його тілі не почали з'являтися подряпини.

—  Пусти, інакше розірву, — гарчав Тайлер, погрожуючи дівчині.

— Це тобі за мою сестру. Це за Ксав'є. Це за мене. І за всіх тих, кого ти вбив  — брюнетка дістала пляшечку з блакитною рідиною і влила в одну з ран хайда.

Він  божеволів. Він не знав, що з ним коїлося. Мозок не слухався Тайлера, а його хижа сутність перестала бути настільки жорстокою. Він наче вмирав, але не хотів цього визнавати. Шериф, побачивши свого сина таким виснаженим, звинуватив їх усіх у тому, що вони своїми дитячими пустощами нашкодили його дитині. Кричав, що всіх їх до в'язниці кине. Де вони сидітимуть до кінця своїх днів. 

 Щойно чоловік зібрався вистрілити, як біля воріт Невермора з'явився дядько Фестер разом зі своїми новими знайомими. Жінка йшла попереду, а чоловіки тихо слідували за нею. Вольфрам наслав на Донована ефект галюцинації, а його дружина відчула присутність інших істот, тому могла сміливо керувати їхніми емоціями. І містер Донован, він ще довго не зможе оговтатися. Даліла ж торкнулася своїми руками Тайлера, перевіряючи, чи живий він ще. Хлопець ледве дихав, але його кінець був уже близький. Він не помре, але, найімовірніше, житиме в лікарні для психів. Туди йому і дорога.

Цікаво, чи кінець це? Ще поки що невідомо. Головне, що Ксав'є зізнався у почуттях міс Аддамс. І тепер вони офіційно вважаються парою. Щодо Ардена і Фрайдей, то там усе не так просто, як здається. Заборонене кохання вимотує. Робить слабким. Не здатним нормально думати. Б'янка, як би це дивно не звучало, але звернула увагу на Юджина. Тепер вони разом займаються бджолами. Енід же залишилася вірна своєму серцю, тому продовжила зустрічатися з Аяксом. Кент і Дівіна теж залишилися разом, попри всі розбіжності. Навіть Пагслі та Ельза знайшли спільну мову. Цікаво дізнатися, чи буде ще продовження у цієї історії? Звичайно, що так. Ще не всі секрети розкриті. Поки не з'ясовувати, хто ж є володарем особливої крові насправді, то це не закінчиться. Та й Мортісія з Гомесом явно заслуговують на більшу увагу. Як і Річ із Ларчем.

Запам'ятайте, що в кожного ребуса є свої загадки. Хтось їх клацає як горіхи, а комусь це вдається не з першого разу. Але в таких справах не варто поспішати. Головне це витримка. Любов і терпіння. І добрі справи завжди переважають над злими. Цікаво, що зміниться в житті героїв за один рік. Про це знають тільки вони самі. Залишається тільки дочекатися того самого дня, коли ж у Неверморі почнуть відбуватися нові події. Хто, буде хорошим, а хто стане лиходієм. Все залежить від того, наскільки далеко вони зайдуть у своїх діях. Насолоджуйтеся своїм життям поки можете. І знайте, що внутрішній псих живе в кожному з нас.