Розділ 5

Усе було ідеально рівно доти, доки перед ними не з'явився Арден. Він був похмуріший за хмару. Дивився на Ксав'є з недовірою, а Венздей взагалі не переставав свердлити поглядом. І як це дівчисько посміло, так із ним поводитися? Принизила, розтоптала. Ще ніколи містер Вульф не почувався настільки розлюченим, як зараз. Взявши одну стрілу він випустив її в небо, але незабаром вона приземлилася в землю. Його очі палали. Хлопець місця собі не знаходив. Адже містер Торп попереджав, що його сусід по кімнаті трохи дивний, але дівчина не думала, що настільки.
І щойно вона зробила кілька кроків уперед, то відчула, що від Ардена віє холодом. Він був вампіром. І це на сто відсотків правда.

— Ви, що мене за дурня приймаєте? — Арден ніяк не міг зрозуміти, що Ксав'є знайшов у цій божевільній.

—  Так, у чому справа. Поясни до пуття, —  зажадав другий хлопець, не випускаючи брюнетку з поля зору.

— Ось як можна опинитися у двох місцях одночасно? Вона, що відьма? Зачарує, зачарує, а потім ти забудеш, як тебе звати, —  не вгамовувався містер Вульф, продовжуючи дошкуляти дівчині запитаннями.

—  Ні, я не застосовувала жодної сили. Схоже, що моя сестра була з тобою занадто грубою. Може одного разу попросить вибачення, —  міс Адамс тільки посміялася з цього. Ну, а що вона притягне Фрайдей сюди на аркані, щоб та сказала, що була не права?

—  Трохи дивна у вас логіка, юна леді. Що одна, що інша. Ні манер, ні виховання,  — молодий чоловік уже не знав, що йому ще сказати, щоб олух Ксав'є зрештою розплющив свої очі.

—  Ти, між іншим, із моєю Вездей так говориш. Більше ніколи так не роби, — містер Торп мало не врізав йому по морді за такі слова.

—  Уже зійшлися? Як це мило. Вибачте, що без квіточок, — Арден, як завжди, був у своєму стилі. Зухвалість це його друге "я" і нічого з цим не поробиш.

— Яка трагедія. Зараз заплачу, — відповідає дівчина і простягає вампірові шовкову хустинку.

Він дивиться на неї, як на ізгоя, у якого не все добре в житті. Так, і сестричка її не краща. Обидві хороші. Жодна, ні друга, не заслуговує на його увагу, краще він собі пошукає більш гідну партію. І ось коли Арден пішов, то все встало на свої місця. Єдине, що хотілося чорнявій - це як слід винести мізки Фрайдей, а потім ще й Пагслі на додачу, а Ксав'є залишалося тільки поважати її рішення.

Повернувшись до Невермору, дівчина пішла на розбирання, а свого так званого хлопця відправила до свого молодшого братика. Якби вона увірвалася до нього, то живого місця б на хлопчику не залишила, а так йому дуже пощастило. Провівши містера Торпа в кінець коридору, вона повернулася до своєї кімнати. Фрайдей як ні в чому не бувало лежала на ліжку. Усе приміщення пропахло дорогими італійськими парфумами. Так, вже на таке в її сестри часу вистачало, а щоб спокійно поговорити з Арденом, то ні. Сівши на  ліжко, вона подивилася в очі сестри.

— Що, ти влаштувала? — запитала дівчина, кинувши в сестру подушкою.

— Не повіриш, але справжній цирк, —  якось само вирвалося в дівчини. Вона відчула себе якоюсь занадто егоїстичною.

— Ти навіщо хлопця образила? Він просто хотів познайомитися, —  брюнетка все продовжувала повторювати, що так не можна і все в цьому дусі.

—  І чия це була ідея? Якщо твоя, то ніколи не пробачу. Так і знай,—  Фрайдей слів на вітер не кидала. І якщо вона наважиться це зробити, то зробить і навіть оком не моргне.

—  Ні, Ксав'є. Він просто подумав, що тобі сумно, - сказала Венздей помічаючи, як змінюється вираз обличчя її сестри.

—  Ну, тоді все зрозуміло. Не потрібно мене сватати. Краще б запитали чого я хочу, — дівчина підіймається з ліжка і підходить до дзеркала. Не вистачало ще тільки сліз для повного щастя.

— Я ж бачу, що з тобою щось відбувається. Ти можеш мені розповісти. Я твоя сестра, —  вона просить близнючку присісти поруч і сказати, що її так турбує.

 — Цей містер Вульф мені не до душі, але зараз не про нього. На тебе ведеться полювання. Нікуди не виходь сама. Зрозуміла? — перепитала дівчина, не перестаючи нервувати.

—  Знову? Я знала, що це почнеться. Повір, що мені погрожували й не раз, —  чорнява тільки те й могла, що сказати правду.

— Я з'ясую, хто за цим стоїть. Тебе цим тварюкам не віддам. Сама помру, але ти залишишся в живих, — брюнетка бере амулет сестри у свої руки й уважно його розглядає.

Ще таких одкровень від Фрайдей їй не доводилося слухати. Венсдей знала, що сестра готова піти на що завгодно, але щоб віддати своє життя за неї, то це дорого коштує. Так, і видіння підказували, що в небезпеці вони обидві. Дівчат можуть використати у своїх корисливих цілях. І комусь буде навіть краще, що їх двоє. Поодинці вбивати не так весело, а ось разом саме те.
Зв'язуватися з матір'ю по скляній кулі було безглуздо, адже вона з батьком зараз на відпочинку. А бабуся Есмеральда померла. І тепер її сила перейшла до Фрайдей. Перед смертю жінка передала їй свій дар. Тепер дівчина могла з легкістю виявити те, що не могли бачити інші. Близнюки Аддамс розуміли, що поки вони перебувають у Неверморі, то може початися повна плутанина. Нового директора, щойно він з'явиться, треба буде відправити до в'язниці, а всіх тих, хто їй або йому допомагав, віддати в руки правосуддя.

Але Тайлер і його батько могли посприяти тому, щоб підставили абсолютно випадкових людей, а вони вийшли сухими з води. Усе ускладнювало те, що Венздей колись із ним бачилася. І це все не дуже сподобалося Фрайдей. Вона хотіла лише одного, щоб у сестри все було добре. І Ксав'є якраз ідеальний варіант. Він із тих, хто зможе її захистити. А ще закоханий без пам'яті. Це б стало гарним початком нового життя. З чистого аркуша. І бажано з тим, хто ніколи не зрадить.
Далі  вона розповіла своїй сестрі, що її тепер уже теперішній хлопець опинився в складному становищі через неї. Дівчина, то думала, що він хайд. А з'ясувалося, що це зовсім інша людина. Та, на кого навіть і подумати було не можна. На вигляд тихий, скромний хлопець, що працює в кав'ярні, а насправді справжнє чудовисько. І це лякало.