Розділ 4

Містер Торп уважно вислухав дівчину, але все одно поки що не міг зрозуміти, до чого тут людина, яка ніколи не вважалася ізгоєм. Нормальним тут було не місце. Вони люто ненавиділи Невермор і все те, що з ним пов'язано.
Венздей пообіцяла Ксав'єру, що зробить усе можливе, щоб урятувати академію від краху. Одного разу вона вже ризикувала своїм життям, то в чому проблема зробити це знову. Все одно Лорел потрібна була не вона. Але, віддати їй Фрайдей на вічні муки міс Адамс не могла. Не бажала своїй близнючці опинитися в руках цієї психопатки. І якщо вона добереться до них, то опиниться на коні. Зуміє стати новою героїнею Джеріко. І це містечко зі справжньої глушини перетвориться на щось більше. І шериф зі своїм сином будуть тут як тут. Один буде все винюхувати, а другий і далі нещадно вбивати.

Міцно притулившись до Ксав'є, вона на мить про все забула. Хотілося постійно так стояти й просто відчувати його подих. Слухати як б'ється його серце. І цей хлопець приваблював її набагато більше, ніж хайд у людській подобі. Вона була просто довірливою. Дозволила так просто себе провести, а тепер шкодувала про це.
Якби не впало одне з полотен, то містер Торп би поцілував Адамс. І це було б найкраще за весь цей час.  Дівчина підійшла до Ксав'є і ніби випадково штовхнула його в бік своєї сестри. І раптом їхні губи опинилися в сантиметрі одне від одного. Усього лише трохи магії й це сталося. Другий поцілунок Венздей Адамс виявився навіть кращим, ніж перший.

Фрайдей лише клацнула пальцями й картину було намальовано. Вона присвятила її своєму першому дню перебування в академії ізгоїв. Вийшло так собі, але добре, що з її допомогою, хоча б псевдостосунки Ксав'єра і Венздей зрушили з місця. Вона раділа тому, що  сестра зуміла знайти того, хто цілком її розумів, підтримував і захищав. Для другої міс Адамс любов полягала в шаленому болю. У вічному обмані, який з'їдає зсередини. І дівчина не хотіла нікому відкривати своє серце. Страждати. Перетвориться на параноїка. Краще залити ці страждання своїми мріями. Бути на висоті. Красуні, адже теж потребують розуміння, турботи й ласки. І щойно вона захотіла піти, як схопилася за дерев'яну стіну й повільно скотилася на підлогу.

 — Ви виглядаєте дуже органічно. Ніколи не розлучайтеся. Чуєте ніколи,  — дівчина подивилася на них сумним поглядом, а потім опустила голову вниз.

—  Сестричко, що з тобою? Відтоді як ти приїхала в Невермор, то сама не своя, — Венздей занадто добре розуміла ці слова. І вона сказала це не просто так.

—  Іди сюди. Присядь, — хлопець підійшов до неї, але його різко вдарило струмом.

— Ксав'є, це захисна реакція. Я терпіти не можу тих, хто дивиться в саму душу, а потім звідти виймає все до останньої краплі, — її очі різко наповнюються сльозами, але краще б ніхто не дізнався про те, що колись найкраща з найкращих так сильно переживає з приводу слів інших хлопців.

 — Моя готична лялечка, ти справжній діамант серед звичайних скелець. Ти перевершила навіть матір, тітку Офелію нашу покійну бабусю, — фрази, сказані чорнявою, змушують дівчину таємниче усміхнутися, і послати всіх куди якомога далі.

— Тайлер прийде за вами. Він уже близько, — Фрайдей дивиться на скляну вазу, яка б ідеально пасувала до темно-червоних квітів.

— Я знаю. Відчуваю, що він не відчепиться, —  Венздей відчуває те, як її починає нудити від одного тільки спогаду про того ненормального.

 — Тобі погано. Ось випий трохи води,  — містер Торп замість того, щоб малювати, сьогодні весь день присвятив сестрам Адамс, але ніколи про це не жалкував.

Так, уже вміють вони добряче потріпати нерви. І якби він ще й на Фрайдей був зсунутий як на Венздей, то вважай, що палата в дурці йому забезпечена. У них схожі риси обличчя. Обидві обожнюють речі чорного кольору. У кожної свої таргани в голові, але якщо все це разом скласти, то легше нікого з них не любити. Але, доля зла штука. Він став улюбленою річчю однієї Адамс.
І це ще він не вичитав її сестру за те, що мало не звернула йому шию. Ну, схоже, що в Адамсів це сімейне.

Одна з дівчат дивиться на малюнки, немов вони оживають під її пильним поглядом, а друга тим часом обіймає Ксав'є. Венздей не вистачало романтики, але назвати це коханням ще поки язик не повертався. Вони всього лише подобалися одне одному. Ну, поцілувалися один раз, то, що тепер офіційно оголосити себе парою? Безсумнівно, що хлопцю цього б дуже хотілося, але як на це все відреагує  дівчина? Не вистачало, щоб замкнула його в кімнаті й зажадала, щоб він знову пішов із нею на бал, але вже не як п'яте колесо, а як годиться. Але, як тоді з усім цим впорається Фрайдей. Її може ніхто не запросить і тоді вибухне справжній скандал. Ну, така, як вона, без уваги не залишиться. Вже знайдеться хтось сміливий і покличе її з собою.

І тут у голові містера Торпа визрів підступний план. Йому здавалося, що сестра Венздей ідеально б підійшла його сусідові по кімнаті. У них практично схожі погляди на життя. Він педант, а вона перфекціоністка. Вони б непогано порозумілися. Знайшли багато спільних тем для розмови. Але без брюнетки цю справу не провернути, тож треба буде за першої ж слушної нагоди познайомити Ардена й іншу міс Адамс.

Як би не хотілося Ксав'є побути з ними ще трохи, але необхідно було повернутися в Невермор. Його там, напевно, вже всі зачекалися. І щойно вони увійшли всередину, як Йоко й Енід в один голос заявили, що житимуть разом. І подібне було на руку Фрайдей. Нарешті позбудеться цієї п'явки. Вона ж звикла жити сама. То чому їй не можна скористатися такою розкішшю. Так, і Венздей вважала, що її подруга перегнула палицю, тож мусить добряче все обміркувати перед тим як лізти в чужі справи.

Ксав'є нічого не залишалося як допомогти Фрайдей перенести речі в кімнату її сестри. Тут дівчині буде набагато спокійніше. Так, і він буде менше переживати. Коли предмету його обожнювання знадобиться допомога, то сестра все зробить заради неї. Полегшить її страждання, влаштує повний погром, аби хтось та  постраждав. Саме так і чинять у люблячих сім'ях.