Вбий мою любов

Глава 11

— То сьогодні готуєш ти чи доставка? — запитала я, спершись ліктем об стіл і глянувши на Пола з підозрою.

Він саме розкладав продукти по полицях, виглядаючи надзвичайно зосередженим — наче від правильного розташування помідорів залежить доля всесвіту.

— Сьогодні татко приготує тобі, — урочисто промовив він, не підводячи очей.

Я завмерла на місці. Потім не витримала й вибухнула сміхом:

— Ахахах! Як смішно! Пол, та ти коли востаннє готував щось складніше за каву?

Він нарешті глянув на мене, удавано образившись.

— Ти недооцінюєш мій кулінарний талант. Я — шеф у відставці, просто моя кар’єра закінчилась після одного... не дуже вдалого омлету.

— Ти спалив його? — примружилась я.

— Не зовсім. Сковорідку, — зізнався він і засміявся разом зі мною.

— Гаразд, шефе, тоді я замовляю доставку, — сказала я, вже дістаючи телефон.

— Ей, ні, — Пол поклав руку мені на плече. — Хоч раз довірся своєму таткові. Обіцяю, виживемо обидва.

Я склала руки на грудях і кивнула:

— Ну що ж, місія виживання прийнята.

Він театрально поклонився й дістав із сумки макарони.

— Починаємо з пасти! — урочисто оголосив він, а я лише закотила очі, відчуваючи, що сьогодні буде дуже весело…

Подобається

#6611 в Любовні романи
#2770 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 19.03.2026