Глава 4

     А от і настав понеділок.  День, коли всі  учні збираються з силами прийти на заняття, стараючись нічого не пропустити. І я в тому ж числі звісно.  Хоча чесно кажучи,  іноді буває навіть весело. Але, що б там не було потрібно йти, нічого не зробиш. Але, поки я ще лежу в теплому ліжечку...

 - Елі !!!!!

О чорт...Це Пол. Ну все. Полежала називається.

- Та чую я ! Зараз вже збираюсь! 

- В тебе п'ять хвилин. Ти вже і так проспала  люба Ел !

- Хвилинку !

   Так ... потрібно зібратись. Добре, що одягу в мене просто море, якщо не океан. Швидко малюю брови тінями, губи блиском і одягаю те що прийшло перше в голову: яскраво рожевий спортивний костюм, сандалі на підборах і сумка одного відомого бренду, що не так важливо в цій ситуації і цього ранку. Сьогодні мій образ це далекі двохтисячні . Почуваю себе в ньому наче реперка тих часів. Дуже впевнено. Виходжу з кімнати і спускаюсь по сходах, а там як завжди той, кого я зву своїм героєм.

- Добрий ранок, Пол !

- Добрий ранок і тобі ! До речі, Ел, ти годину бачила  ?

- Я знаю, знаю. Не починай.

- Думав, ти встигнеш поїсти, але в тебе як завжди купа справ.

- Я візьму з собою.  Але, мені будь ласка запакуй в щось більш менш пристойне і привабливе. 

-  Добре. Зараз щось придумаю

Пол запакував сніданок в милий рожевий ланчбокс.

- Обов’язково поїж. Будь слухняною хоча б сьогодні.

- Я постараюсь. Дякую за турботу. Мені треба йти, там таксі вже приїхало 

- Бувай !

Взявши сумку, я направилась до таксі. Пол мені помахав на прощання і я відправилась до школи. 

Школа в нас така як і всюди в Америці. Звичайна.  Традиційна як то кажуть. Учнів вчиться в нас доволі багато. Чесно кажучи, не знаю, чому їх така кількість саме в цій школі. Але загалом, тут затишно і ремонт також зробив свою справу. 

Таксі під'їхало до головного входу.  Саме там було подвір’я, де всі збирались зранку перед заняттями. Я вийшла з таксі і побачила моїх подруг: Пейдж і Кетрін.

- О боже мій ! Ви лише подивіться на цю королеву . Непоганий костюмчик Ел .

- Дякую дівчата. Рада, що не тільки мені таке подобається. 

- Ага , ну так-так . Зараз і не тільки нам це сподобається. Там купа хлопців стоїть біля входу.

- Ну тоді чого ми чекаємо? Давайте тоді я пройду одна, а ви скажите, чи вони дивились на мене, добре?

- Давай !!!

     Я пішла перша в сторону хлопців, які стояли ближче до входу. Я починаю йти впевненіше крок за кроком,  відчуваючи, як моя енергія наростає все сильніше. Ну і звісно ж мене було неможливо не помітити: яскраво рожевий костюм, який чудово підкреслює фігуру, довге каштанове волосся, що виблискувало на сонці, вогник в очах, який казав набагато більше за мене саму. Все це створювало певний симбіоз , який сприяв моєму невеликому "шоу" . Що тут можна сказати? Я знову перемогла .

    Пейдж із Кетрін мені сказали,  що це було гаряче. Я знаю.  Я здатна і не на таке. До прикладу, як закохатись в того, хто тебе виховує як власну доньку. Як вам таке ? Гаразд, годі Ел. Потрібно зібратись з думками і йти на заняття з моїми дівчатами. З ними ніколи нічого не страшно.