Був звичайний день. Я ще була в дома пила чай та дивилась цікавий серіал. На вулиці, декілька днів назад випало багато снігу. А сьогодні йде дощ, але не великий. Ось до мене подзвонив Артем.
- Привіт! Як справи?
- Привіт! Все добре! А в тебе?
- В мене теж. Я хочу сьогодні запросити тебе в кафе! Ти ж не проти?
- Ого ні я не проти! А о котрій годині?
- Давай о п'ятій вечора.
- Так. Я як раз звільнюсь від справ.
Сьогодні в мене за графіком прибирання в хаті. Я думаю, що вкладусь у цей час, що залишився. Адже зараз лише одинадцята година.
Ось вже 16:10 я помила голову, одягнулась та зробила макіяж. Я вирішила зібратись раніше, щоб був час на перегляд серіалу. Мені взагалі не подобається дивитись телевізор, але щось напевно змінилось. Подзвонив Артем. Сказав, що заїде за мною. Рівно о п'ятій вже був біля мого дому.
- Ну що красуня, поїхали?
- Звісно!
Тут ми вже в кафе. Зробили заказ і сидимо чекаємо.
- Ти сьогодні шалено виглядаєш!
- Дякую! Ти теж не промах!
Артем посміхнувся. І нам принесли замовлення. Ми поїли. Я запропонувала ще посидіти трішки, але краще б ми зразу пішли додому...
Відредаговано: 04.03.2024