2

  Отже зі своїм так скажемо "напарником" я вас познайомила. Ну в нас все було добре. Ми зустрілися 11 місяців (майже рік). Як одного дня він мене покликав піти з його другом (його звали Ваня) на прогулянку, але попередив, що з ним буде друг, який з Максом знайомий не був.

  Настав той день. Ми йдемо до них. Домовилися зустрітися біля річки (це місце не дуже далеко від мого дому). По дорозі зустріли Машу вона сказала, що їй немає чим зайнятися тому йде з нами. Вот ми прийшли. Познайомилися з другом Вані. Як виявилося його звати Артем. Він був доволі милий зразу замітно, що до дівчат ставиться з повагою.

Ми сиділи, веселились. Тоді було дуже спекотно, адже це літо. І Маша запропонувала піти в магазин по воду. Я сказала щоб йшов хтось один не дуже прикольно толпою ходити. Маша каже:

- Ну давайте я піду, але якщо хтось зі мною піде.

Макс каже:

- Ну давай я

Вони пішли. А я і Артем залишилися там.

Не проходить і 5-ти хвилин як Артем починає розмову.

- Давай блище познайомимося? 

- Ну давай... Сказала я і промовчала.

- Добре) розкажи щось про себе чи давно ти з Максом?

Я була здивована, що він відразу такі теми піднімає. Але ж відповіла:

- Скоро буде рік.

- Ооо це серйозна дата.

І тут я побачила його порізані руки... Я була в шоці. Але коли я запитала він відмовився розповідати.

І ось повернулися з магазину. Ми ще посиділи до 22:00 і розійшлися. 

Але через 2 дні...