«ваяна: Подих вільного океану»

Глава 9: Тінь минулого

Нічна вахта у відкритому океані завжди приносила тривожні думки. Коли Мауї спав, згорнувшись калачиком біля щогли, Ваяна сиділа біля самого керма, дивлячись на зелене сяйво серця Те Фіті, яке вона дбайливо тримала у шкіряній торбинці. Океан навколо раптом затих, а вода стала чорною і холодною. У цьому мороці почали виринати примари минулого — сумніви щодо того, чи справді вона здатна впоратися з такою ношею, чи не марно вона залишила рідний дім і чи пробачить їй батько її свавілля. Але легкий теплий вітерець, який раптом торкнувся її обличчя, нагадав їй про голос предків із печери. Вона не одна. За нею стоїть цілий народ мореплавців, і шлях назад тепер закритий назавжди — єдиний вихід вести корабель тільки вперед.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше