Вибратися з острова вигнанців виявилося лише половиною справи; набагато важче було ужитися в одному човні дівчині, яка мріяла врятувати свій дім, і напівбогу, який дбав лише про власну славу та свій загублений магічний гак. Мауї постійно кепкував із її спроб керувати вітрилом і називав її не інакше як «курчатком» (особливо коли на палубі знову з'являвся переляканий Піві). Проте перша ж серйозна перешкода — зграя химерних морських істот, що вистрибнули з води — змусила їх діяти разом. Мауї зрозумів, що це «курчатко» має сталевий характер і вміє тримати удар, а Ваяна переконалася, що за купою гордості напівбога ховається той, хто теж боїться залишитися забутим. Їхній крихкий союз нарешті почав перетворюватися на справжню команду.