- Амулет на ньому! - руки Амайї в мітенках натискали на клавіши. - Ти можеш зупинити розгін касет?
- Тільки сповільнити.
- Давай! У мене не вистачить енергії.
Омеа скинула мітенки і натиснула на кнопку, відкидаючи спинку крісла. Потім витягла древню зброю жриць - ритуальний кинджал.
Її кров може зробити те, на що неспроможні величезні енергогенератори - відкрити портал, хоч і ненадовго.
Боєць № 379 відчув, як його рука мимоволі потягнулася до амулета.
"Владика", - промайнула думка, і він щосили напружив м'язи, щоб зупинити рух свавільної кінцівки.
"Не пручайся, любий!" - почувся ніжний жіночий голос. - "Довірся мені!"
Йому здалося, що це сон. Та ні, він не спить. Навколо нього якісь машини, а перед ним дві касети, що світяться зловісним червоним світлом.
Його рука знову потягнулася до амулета, а потім різким рухом зірвала його з шиї і підняла вгору.
З амулета вилетів лазерний промінь, по черзі вдаривши в кожну з касет.
Червоне світіння згасло. Втім, це тривало лише декілька секунд. Потім воно знову почало розгорятися, вже повільніше.
Обличчя Омеа набуло землистого відтінку. У неї було не настільки багато Сили Світла, як у Амайї, і випивши її, портал витягав із неї життєву силу. Під очима залягли кола, кожен вдих і видих давався важко.
- Постарайся... врятувати... всіх.
* * * * *
Кішка з Лігнором виводять людей. Тепер є шанс, що їм вистачить часу.
- А я за ними, - змінений поліз вгору по сходинках
* * * * *
Наближуючись до узбережжя на кораблі Владики, Дан із подивом побачив, як частина гори над базою демів піднялася і на деякий час, здавалося, зависла у повітрі.
З-під неї вирвалося полум'я і багатотонна маса землі та каменю розлетілася на шматки. Над базою піднялася з дитинства знайома Данові по картинках зловісна хмара.
Серед скельних уламків, що розліталися в різні боки, із швидкістю снаряда пролетів предмет видовженої форми.
Виявивши загрозу життю того, хто знаходиться в анабіозі, навколо камери зійшлися пелюстки капсули з надміцного матеріалу, здатного витримати будь-які умови, зокрема і перебування поблизу епіцентру атомного вибуху.
Як правильно зауважив, сам того не підозрюючи, Дан, капсула була спроектована таким чином, щоб забезпечити виживання за екстремальних обставин, починаючи від відкритого космосу, і закінчуючи морським дном.
Пролетівши паралельним курсом із кораблем Дана, дивний предмет впав у море.
Вважаючи, що Владика далеко не втече, Нью, здається, помилялася.
* * * * *
У футуристично обладнаній рубці управління Амайя схилилася над подругою
- Він... живий, - прошепотіла Омеа, втрачаючи свідомість.
Відредаговано: 05.04.2024