Розділ 50. Ватажок

Поки полонені деми під наглядом Конфідуса і Римона ховали загиблих, у печері відбувався допит ватажка. Саме він, побачивши зміненого, встиг відкотитися убік і тепер був серед тих, кого змінений не встиг добити.

Міцно зв'язаний, він пручався і злобно щирився, намагаючись розірвати пута.

Темне волосся і багатоденна щетина на обличчі, що не зазнало засмаги, якої звичайно зазнають обличчя бійців, робили його схожими на якогось химерного людожера.

На мить зустрівшись із ним поглядом, я побачила в його очах таку суцільну темряву, що вжахнулася. Він же продовжував кататися по підлозі, не даючи можливості його допитати.

- Дозвольте мені, - промовив змінений. - Я швидко його заспокою.

Мені здалося. що в його очах я побачила відблиск такої самої темряви. Напевно, це відбилося на моєму обличчі, тому що наступної миті змінений звернувся до мене.

- Не турбуйтеся про мою душу, леді. За наказом Владики я вбив стільки людей, що Єдиний давно махнув на мене рукою, - засміявся він.

- Та вам краще цього не бачити.

- Преміальний боєць, - прошипів дем.

- Саме так, - криво посміхнувся змінений. - Ти звик, що преміальні бійці прикривають твою дупу, але тепер відчуєш, що таке залишитися один на один з преміальним бійцем.

- То розв'яжи мене. Давай зійдемося у чесному двобої!

- Ні, не розв'яжу! Бо тоді ти проживеш не більше хвилини, і з твоєї смерті не буде ніякої користі - зауважив змінений.

- А зв'язаним ти проживеш трохи більше і розкажеш все. що сер Вартовий захоче знати - спокійно промовив він, дістаючи кинджал.

- Леді, вам краще вийти, - не обертаючись, повторив він.

Я дійсно затрималась, спостерігаючи за цією сценою.

- Щоб ти був проклятий, посібник Темряви! - просичав дем.

Це було останнє, що я почула, виходячи з печери. Дивні у цих людей уявлення про добро і зло.

* * * * *

Коли Саєб покликав мене, разом зі мною увійшли двоє бійців Римона.

Дем спокійно лежав під стіною, не роблячи спроб вирватись, і тільки важко дихав.

- Заберіть його! - наказав змінений. - Хоч він і не може зашкодити, йому не потрібно чути, про що будуть говорити Вартові.

Він підвівся, запитально дивлячись на Зерда.

- Сідай, - махнув той рукою. - Твоя думка буде корисною.

Мені довелося розташуватися поруч зі зміненим, оскільки більше вільного місця в колі не було.

Зерд, Саєб, Конфідус, Римон, змінений і я. Нарада почалася.

Мало не забула. Учасниками наради ще були Ім'я, Білосніжка і Суахіль. Остання, наскільки я могла судити, ставилася до зміненого з особливою прихильністю. Бозна що цьому сприяло, та я пам'ятала тільки, як він закликав мене тікати з Цитаделі. Того, як він приніс мене, я, звичайно, не пам'ятала.

* * * * *

Вважаючи, що Вартовим не відомо про його базу, Владика відправив більшість демів на пошуки нашого загону. Наскільки я зрозуміла. практично всі, кого ми з Римоном побачили у таборі, наразі розійшлися навколо Цитаделі.

Загін, який вийшов на нас, зробив це випадково. Схоже вони вважали, що вибух накрив нас усіх, і Вартові будуть тікати в напрямку міста або ж у долину.

Це змінювало наші плани і робило доречним принаймні розглянути варіант штурму Притулку наявними силами. За що і виступав змінений.

Тепер Зерд теж схилявся до цього. Не знайшовши нас, загони демів повернуться, і за деякий час нам буде протистояти значно більше супротивників.

Римон, у свою чергу, пропонував спочатку влаштувати полювання на демів і перебити невеликі загони один за одним.

Врешті-решт, ми пристали на його пропозицію, з тим, що Саєб повернеться до міста і далі вирушить до маєтку сера Дана з максимально можливою швидкістю. Якщо не відбудеться несподіванок, вже увечері він зможе зустрітися з Даном.