Розділ 44. Вихід з Малої Цитаделі

Теветій помітно нервував. Повернувшися до Цитаделі, Владика був чорніший від грозової хмари, і Теветій зрозумів - щось пішло не так.

Захоплення кораблю Вартовими стало болісним ударом, і тепер потрібно було вивозити кірт до Притулку. Менш за все на світі Владика хотів розкривати існування підземної бази демів на узбережжі. Її захоплення означатиме втрату контролю над величезною частиною території. Та іншого виходу йому не залишили.

Старший жрець теж був похмурим, оскільки ризикував не вкластися по часу. Притулок був значно далі, ніж підземний док, що знаходився майже під самою Цитаделлю. Тепер йому потрібно в найкоротший термін доправити туди Владику і повернутися самому, а штурм Вартових очікується з хвилини на хвилину. Тож він боявся, що доведеться вибирати: або життя Владики, або кірт.

Пройшовши через двір Цитаделі, вони спустилися обладнаними східцями.

Втім, на середині шляху до Притулку, Владика зупинив Старшого жерця:

- Ти можеш повертатися. Далі я пройду сам.

- Ваша милість, - заперечив Старший жрець. - Я тривожуся, оскільки ваш стан ще може бути нестабільним.

- Іди! - махнув рукою Владика, і забравши у Старшого жерця ліхтар, попрямував далі підземним ходом.

Та на відміну від того, яким мандрували товариші Нью і вона сама, цей хід був широким і зручним, незважаючи на досить крутий спуск.

Старший жрець пішов назад, тримаючись за стіну. Однак, у темряві довелося йти недовго. Назустріч потягнулися караючі, навантажені кіртом.

Кірт, серед якого були небезпечні предмети, зберігали у залізних ящиках, подібних до того, який Конфідусу довелося використовувати як зброю.

* * * * *

Теветій згорнув сувій папірусу, на якому записували відомості про знайдений кірт, і вклав до дерев'яного футляру. Таких сувіїв тут був цілий стос.

"Напевно, за ці гроші можна купити половину Імперії", - подумав Теветій.

Втім, втекти з дорогоцінним скарбом навряд чи комусь вдасться. Вхід караючих до підземного ходу контролювали бійці гарнізону Цитаделі, а на виході їх зустрінуть такі само надійні люди.

Теветія дратувало те, що доведеться жити в одному таборі з демами, та діватися нема куди. Вартові рано чи пізно рознесуть Цитадель.

Теветій залишав її останнім, тож був чимало здивований появою Старшого жерця, який ішов йому назустріч.

На Старшого жерця чекало відповідальне завдання. Коли з'являться Вартові, у нього буде зовсім небагато часу, щоб привести у дію задум Владики. Він попрямував на вежу Цитаделі, з якої відкривався огляд усіх підходів до будівлі. Більше нікого у Цитаделі не залишилося, принаймні так вважав Старший жрець.