Розділ 38. Гра в наздоганялки

Обшукавши дема, Темір знайшов мішечок із квінксом. Кульки з гострим запахом були пересипані порошком із листя.

Він ніколи не вживав квінкс, та можливо ті, хто звик до його вживання, не відчують його у страві. Зазвичай, для стимулювальної дії відщипували маленьку частину кульки. Тож Темір прикинув, що кількості, яка є в мішечку, вистачить на весь екіпаж корабля.

А далі сталося те, чого Темір боявся і водночас очікував. З води піднялося щупальце велетенського восьминога, обережно підібралося до охоронця, і, вже звично обхопивши його поперек тулуба, потягло у воду. Цей дем здійняв лемент так само, як і його попередники.

Ватажок, уже вкотре за ніч, вискочив на палубу, лаючись не своїми словами, а за ним винісся натовп демів, хто з лайкою, а хто регочучи. Зібравшися на носі, вони радо давали поради своєму товаришу, який опинився у воді, як раптом із води з'явилося одразу декілька щупалець.

Вхопившись за поручні, з води піднявся восьминіг. Опинившись на одному рівні з демами, він роздивлявся їх моторошним поглядом величезних очей, що змусило демів кинутися врозтіч. Та морське чудовисько вправно змело вільними кінцівками увесь натовп у воду.

"Зараз або ніколи!"

Спостерігаючи за цією виставою, Темір прийняв рішення. Він кинувся до дверей камбуза. Однак, на нього очікувала невдача - двері камбуза виявилися зачиненими. Деми, що залишили всередині, забарикадувалися.

Темір в паніці озирався, шукаючи який-небудь важкий предмет. Тим часом, велетенський восьминіг, побачивши, що суперників на палубі не залишилося, з азартом ганявся навколо озера за найбільш спритними демами, що встигли доплисти до берега і намагалися метати в нього ножі. А оскільки вони розсипалися в різні боки, то нудно морському чудовиську не було.

Нарешті, на кораблі вимкнули ілюмінацію, зметикувавши, що в темряві демам буде легше сховатися. Та це не спрацювало. Навпаки, величезні очі чудовиська засвітилися в темряві ще моторошніше.

На поклик Вартового моря з глибин піднялися міріади фосфоресційних створінь, і театр бою освітився примарним світлом.

Дивно, але Теміру почувся дзвін клинків. Невже деми настільки очманіли від страху, що почали битися між собою? Однак це був Арісат із своїм загоном та Дан, якого привів його птах.

Без своєї головної зброї Дан не мав змоги косити супротивників як траву, і наразі тримався у загальному строю трохи позаду Арісата.

З їхньою появою морське чудовисько зайняло позицію на протилежному боці озера, підганяючи демів до загону Вартового. А оскільки після неодноразового купання деми були не в найкращій формі, сутичка швидко закінчилася.

- Сер Вартовий! - почулося з корабля.

Темір намагався опустити східці, щоб перекинути на берег, та вони були занадто важкими.

Дан кинувся у воду і вже плив до корабля. Побачивши це, Темір похапцем зав'язував на поручнях мотузку, що залишилася після зв'язування охоронця, ледь не впустивши її у воду.

* * * * *

- Всередині ще є деми! - Темір вказав на камбуз.

- Зараз ми дамо їм раду! - з ентузіазмом проголосив Арісат, що вже був на борту.

- Сер Вартовий, ви бачили морське чудовисько? - тихо запитав Темір у Дана.

- Це Вартовий моря, - так само тихо відповів Дан, прямуючи до камбузу.

- А такі бувають?

- Бувають.

Дану було не до того, щоб вдаватися в подробиці. Арісат з бійцями вже вибивали двері скельним уламком, принесеним з берега, тоді як інші бійці займалися полоненими демами.

- Ви там не вбивайте усіх! - навздогін йому гукнув Темір. - Хтось має керувати кораблем.

- Розберемося! - не обертаючись, кинув Вартовий.

Побачивши Норіссу у саркофагу, Дан розмахнувся сокирою, маючи намір розбити скло і звільнити дівчину. Та полонений Теміром дем відчайдушно замукав і кинувся до нього, вирвавши мотузку з рук Теміра. Він штовхнув Дан головою, внаслідок чого Вартовий втратив рівновагу і зашпортався, та дем і далі відштовхував його від саркофагу, відчайдушно намагаючись щось сказати.

- Розв'яжіть йому рота! - наказав Арісат.

Бійці схопили Дана за руки, відтягуючи від саркофагу.

- Що це таке? - суворо запитав Арісат, хоча було видно, що від вигляду саркофагів і йому стало не по собі.

- Її перетворюють на преміального бійця! - зачастив дем, побоюючись, що йому не дозволять договорити.

- А цей? - Арісат вказав на другий саркофаг.

- Цей уже перетворений. Він спить.

- Якщо розбити кришку, він також загине?

- Так! - підтвердив дем.

Тепер уже Арісат підняв сокиру, щоб розбити саркофаг, та Дан, який прийшов до тями, зупинив його.

- Він може сам відкрити кришку і вийти?

- Ні, сер. Це може зробити тільки Владика.

- Не варто його вбивати, - Дан вийшов уперед. - Якщо це може зробити тільки Владика, цей чоловік навряд чи становить для нас небезпеку. А от корисним він може бути.

- Нічого не чіпати! - наказав Дан бійцям, які вже збиралися трощити обладнання. - Всі на вихід! Тут все залишимо, як є!

Потрібно було з'ясувати, хто з полонених демів знається на роботі пристроїв, що виглядали як саркофаги, і вміє керувати кораблем.

Коли Темір вийшов на палубу, морського чудовиська вже не було видно, як зникли і фосфоресційні створіння. Надворі починався світанок, і виявилося, що склепіння печери не є суцільним, і згори проходить світло.

Серед полонених знайшовся Сірий жрець, якого Дан з Арісатом допитували окремо. З усіх бійців при цьому дозволили бути присутнім тільки Теміру, і юнак з великим здивуванням слухав одкровення полоненого. Він не все розумів, так само, як і Арісат, але думка про те, що сер Вартовий надав йому таку честь, наповнювала його гордістю.

Відкрити саркофаги Сірий жрець, за його словами, не міг, та повідомив дещо цікаве. За його словами, коли відбувалося перетворення людини на преміального бійця, це проходило в декілька стадій. Початкова стадія займала три місяці, за які відбувалася перебудова тіла і нервової системи. Після завершення цього періоду саркофаг автоматично відкривався для контрольного заміру параметрів і встановлення чіпу, і далі відбувалося подальше перетворення. На запитання, чи приводить пристрій людину до свідомості, Сірий жрець відповів ствердно, оскільки ряд тестів, які повинен пройти майбутній преміальний боєць, включає тести його емоцій і розумової діяльності. А отже, через три місяці саркофаг автоматично відкриється і поверне дівчину до свідомості, якщо тільки він залишиться неушкодженим і продовжить працювати.