Розділ 37. Тріщина у віртуальній реальності

Боєць № 379 вдавався до невластивого йому заняття - спогадів. Його кінь був надійно схований, а сам він вибрав ділянку голої землі, оточену травою, з тим, щоб добре бачити навколишню місцевість.

Віртуальна реальність преміального бійця була дуже простою: мішень, її слабкі місця, перехід у прискорений режим. Ще були накази Владики, та боєць не сприймав їх як частину своєї реальності. Це були керуючі команди, на які він ніяк не міг вплинути.

І було ще два об'єкти, яким, по великому рахунку, не було місця у його реальності.

Це амулет Норісси, який він крутив у руках, і Штучка, що лежала поруч з ним.

Зброя не мала для нього жодної цінності, оскільки підкорялася тільки Вартовому. Та амулет боєць ніяк не міг випустити з рук. І це при тому, що він мав прямий наказ Владики негайно привезти амулет йому.

Щодо Штучки розпоряджень не було, оскільки Владика не очікував, що вдасться захопити такий трофей.

* * * * *

- Є контакт! - пальці Омеа забігали по клавіатурі.

- Підхоплюю! - відгукнулася Амайя, що сиділа поруч з нею.

Три жінки у сріблясто-блакитних костюмах, що примхливо змінювали колір в залежності від освітлення, сиділи, кожна за своїм пультом керування. Наразі у зовнішньому вигляді жриць не було нічого спільного з їхніми давньогрецькими колегами. У кожної на голові були масивні навушники, а на руках коротенькі мітенки з купою датчиків.

- Преміальний боєць № 379. Дванадцять гладіаторських боїв, з них дванадцять перемог і нуль поразок.

- Якщо була б хоч одна поразка. його б уже не було в живих, - зауважила третя жінка.

- Модифікація нервової системи, статус 3. Управляючий чіп версія 21.4.

- Прийнято! - пальці Амайї натискали клавіші.

У них мало часу.

* * * * *

- Дівчисько доправлено на корабель цілим та неушкодженим. Амулет приніс - боєць № 379 доповідав про виконання наказу.

Розгорнувши носову хустку, Владика обережно прийняв амулет, не торкаючись його руками, і загорнув у тканину.

Від цих жриць можна очікувати чого завгодно, тому слід бути обережним. Перепрограмувати амулет було під силу тільки Згверті, що справді зналася із нечистою силою. Та Згверта знаходиться в руках хесків і невідомо, чи вдасться її визволити.

Владика поклав амулет до спеціальної скриньки і зачинив її, закривши хитромудрий замочок.

Згверта його віддана помічниця. Вона рік за роком організовувала йому потік дівчат із західного континенту, використовуючи місцями підкуп, місцями хитрість, а місцями - маніпуляції свідомістю, які вона успішно здійснювала за допомогою цього ж самого амулету. Тільки перепрограмованого на служіння нечистій силі.

Сама Згверта стверджувала, що ніякої технології в цьому немає, вона використовує тільки темні обряди. Та Владика не вірив у магію, вважаючи її просто просунутою формою технології. Можливо, він був правий в якомусь розумінні, адже кожна магія після розкриття принципу її дії стає технологією.

Голова бійця № 379 впала на груди, і це його розбудило. Він розпрямився і примружився.

Розмова з Владикою була тільки сном. Амулет все так же був у його руці.

Дорогою до Цитаделі на бійця напала незвичайна сонливість. Очі заплющувалися самі собою. Власне, це й було причиною того, що він зупинився.

У наступному хвилинному сні боєць № 379 побачив Вартового. Якби хтось запитав, чому він не вбив Дана, коли знайшов непритомного, він навряд чи зміг би відповісти. Та прямого наказу вбивати Вартового у нього не було. Тому він тільки забрав зброю і простежив, як загін Арісата вирушив по його власних слідах.

Крім Вартового, боєць побачив велетенського восьминога, який простягає щупальце і забирає у нього кірт. Цього створіння теж не повинно було бути у віртуальній реальності бійця.

Щось забагато з'являється об'єктів, яких там не повинно бути.

* * * * *

Комп'ютерна програма вивела на екран зображення високого чоловіка з вольовим обличчям. Роздивляючись його, Омеа потайки зітхнула: "Який чоловік!"

Та пальці самі набирали команди:

- Підтримую контакт.

- В нього наказ відвезти амулет Владиці. Ми можемо навіяти йому ідею вбити Владику? - запитала третя жриця.

- Можемо, та не маємо права, - заперечила Амайя. - Він повинен сам зробити вибір.

Технологія жриць дозволяла встановлювати контакт з чіпованими та навіювати їм короткі сни. На більше, як правило, не вистачало енергії. І навіть для цього потрібен безпосередній контакт чіпованого з підвладним жрицям предметом, таким як амулет.

Саме так було з Ніттою. Її майже вдалося вивести з-під контролю Владики. Однак, за крок до звільнення вона зробила свій власний вибір.

Тепер, шляхом великих зусиль, їм вдалося встановити контакт з другим преміальним бійцем. Та все, що вони могли зробити - спробувати пробудити в ньому пригнічений чіпом потенціал і довести його до точки вибору.

При словах "довести до точки вибору" Омеа знову зітхнула. Амайя кинула здивований погляд на подругу, яку щиро вважала невразливою до чоловічої чарівності. Особисто для неї преміальний боєць був лише об'єктом впливу.

І Амайя наважилася.

* * * * *

Цей сон був ще дивнішим за попередній.

У третьому сні боєць № 379 побачив невимовно прекрасну жінку. Омеа ніжно посміхалася йому, тримаючи на долоні ключа. Потім вона розмахнулася і кинула ключ йому під ноги. Ключ до волі!

Це був заборонений прийом і, вдаючись до нього, Амайя порушила правила. Та результат для неї був важливішим за особисте.

На третьому сні віртуальна реальність преміального бійця дала тріщину. У неї увірвалися спогади. Боєць № 379 пригадав епізод зі свого минулого життя, такого далекого, що здавалося нереальним.

Красива жінка дає йому ключ. Це ключ від її покоїв.

Молодий охоронець Імператора закохався у дружину першого радника, герцогиню Фолкнор.