Розділ 27. Реальність життя

Дан їхав попереду на молодому. норовистому жеребці. За ним Норісса на спокійній кобилі, яку подарував їй Темір. Запрягаючи її, він потайки, поки дівчина не бачила, заплів кіску у хвості, наклавши охоронне закляття.

Допомагаючи батькові у трактирі та супроводжуючи його в мандрах, Темір бачив різних людей. Здебільшого, вони прихильно ставилися до старанного і слухняного хлопчика, який допомагав батькові, і, бувало, навчали його різним корисним речам.

За Норіссою їхали троє бійців, розташувавшися обабіч та позаду неї. Це мало захистити дівчину від випадкової стріли, адже вона єдина з усього загону не мала на собі легкої кольчуги та шолому.

Маючи життєрадісний характер, Норісса вже й забула думати про пригоди у трактирі і роздивлялася по сторонах. До подорожі на Схід їй не доводилося мандрувати. Дбаючи про її репутацію, батько виховував її затворницею, і найбільшою розвагою були рідкісні відвідування міста, завжди у супроводі служниці та озброєного охоронця.

Норісса й гадки не мала, що прийде час, і на неї зваляться такі карколомні пригоди. Та вона сприймала реальність життя без спротиву і не намагалася утримати те, що уходило, як пісок крізь пальці.

А реальністю життя був Дан, який їхав попереду і був готовий захищати її ціною власного життя.

І ще реальністю життя були палкі обійми Теміра, який, хоч і діяв відповідно до ситуації, не дозволяючи собі зайвого, та його пристрасть проривалася через усі станові кордони, і спогади про його гарячій шепіт досі хвилювали Норіссу.

Втім, про заміжжя вона не думала, адже, втративши незайманість, вона втратить зв'язок з Амайєю. Це їй пояснила Старша Жриця. Її амулет перестане працювати. І начебто тепер, коли у Храмі Світла залишилася зв'язкова, це не є таким важливим, шлях жриці Норіссі теж подобався. Їй подобалася сила і краса, яку випромінювали ці жінки. Тож, всі питання особистого життя Норісса вирішила відкласти на потім, розумно вважаючи, що наразі є більш нагальні питання, наприклад, безпечно дістатися до маєтку сера Тангрета.

* * * * *

Троє преміальних бійців стояли перед Владикою. Усі високі, міцні чоловіки. Побачивши їх, пересічна людина нічого не запідозрить, хіба що приверне погляд їхня, як на підбір, богатирська статура.

- Дівчисько не вбивати! Взяти живим!

В очах бійців нічого не відобразилося.

Насправді, чіп Владики дозволяв підтримувати прямий зв'язок з преміальними бійцями, усуваючи необхідність у словесних наказах. Та Владика не міг відмовити собі у задоволенні.

Фотографічні образи Дана і Норісси були передані бійцям також за допомогою чіпу.

До цього Владика отримав зображення від монстрів, вбитих у трактирі. Ці експериментальні зразки відрізнялися від усіх інших здатністю підтримувати зв'язок на великих відстанях

Владика й сам не знав, яка комбінація препаратів дала такий результат. Як не знав цього Сірий жрець, заради розваги довільно змішуючи їх в одному флаконі. Та ці двоє вийшли надзвичайно вдалими.

Навіть з преміальними бійцями зв'язок на відстані був примітивнішим і не дозволяв передавати зображення. Владика міг тільки відчувати їхні емоції, а ці два монстри транслювали картинку в реальному часі.

Той із них, що потрапив до кімнати Норісси і стояв перед нею, насправді затримався не тільки через те, що в нього був наказ не вбивати дівчину, а ще й через те, що Владика із задоволенням роздивлявся гарну перелякану дівчину у спідній сорочці, через яку просвічували всі її принади.

Шкода, що зв'язкову не можна позбавити незайманості - тоді вона втратить свою силу. А втім, ніхто не заважає Владиці спочатку її використати, а потім робити з нею все, що завгодно. Ця думка остаточно втішила його після втрати двох цінних екземплярів. Здається, у нього вже є кандидатура на нову ляльку.

Нью мала рацію, коли вважала, що Дан є для Владики незрозумілим фактором. Вражаючі перемоги Вартового в минулому змушували остерігатися. Однак тепер Владика дізнався про його головну зброю. Це кірт, який Вартовий постійно тягає із собою. Схоже, іншої сили в нього немає, крім звичайних навичок бійця.

Тепер Владика міг скласти план.