Розділ 20. Темір

Від заглиблення у свої думки Дана відірвало шипіння Зеленого. Птах зірвався з тину і злетів на верхівку найвищої сосни.

Та Дан цього вже не бачив. Перелетівши через хлів, на нього стрибнула  істота з довгою вовною, чиї передні лапи закінчувалися величезними кривими пазурами. Очі горіли червоним полум'ям, і для Дана в них було приготоване тільки одне - смерть.

До зброї було якихось пару метрів. Вірний звичці не розставатися зі Штучкою, Дан вийшов з нею на двір, поклав на землю і ходив туди-сюди, розмовляючи із Зеленим.

Ухилившися від тварюки, що летіла на нього, він рвонув до зброї. Та монстр виявився спритнішим, і вже стояв над Штучкою.

- Киць-киць-киць... Іди-но сюди, - промовляв Дан, кружляючи навколо тварюки, як на рингу.

Пролунав дзвін розбитих шибок. До кімнати, де залишилася Норісса, стрибнула друга тварюка. Вона спритно видерлася на другий поверх, розбила вікно і полізла всередину.

В різних кінцях зали трактиру із-за столиків піднялися четверо чоловіків і, не змовляючись, попрямували до виходу.

З ікел тварюки, що стояла перед Даном, капала слина. Таке враження, що цього монстра створили не з людини, а з якоїсь тварини.

Дан не розумів, чого очікує монстр, та затримка дала змогу дістати кинджал, і коли тварюка кинулася на нього, підминаючи під себе, Дан зробив єдине, що міг зробити. Він наплював на правила чоловічого двобою і вдарив кинджалом туди, де у чоловіків знаходиться найцінніше. Дан поняття не мав, чи є там у тварюки якісь вразливі органи, та нічого іншого не залишалося.

Монстр заревів, хватка ослабла. Дан розлючено бив у вразливе місце, поки очі тварюки не закотилися.

Вибравшися з-під важкого тіла, він схопив Штучку, викинув лезо і добив чудовисько.

* * * * *

Побачивши страхітливу істоту, що лізла у вікно, Норісса, перемагаючи біль, схопилася з ліжка і підбігла до дверей. Та в коридорі йшов бій - троє бійців Дана відбивалися від чотирьох нападників з трактиру. Дівчина зачинила двері і притиснулася до них спиною, важко дихаючи.

Монстр насувався на неї, наразі між ними залишалося тільки ліжко.

Дівчина вже відкрила рота, щоб закричати, сподіваючись, що хоч хтось прийде на допомогу, як за силуетом тварюки у віконному отворі показався Темір.

Помітивши зі свого місця сутичку Дана з монстром, парубок схопив зброю, що була під рукою - великий кухонний ніж - і помчав до Норісси.

Багато років він був таємно закоханий у дівчину, і тепер загроза її життю зробила Теміра спритним і відчайдушним. Майже так само швидко, як чудовисько, він піднявся до розбитого вікна і переліз через підвіконня.

Монстра згубив наказ не вбивати самку. Поки його чіпований мозок намагався знайти рішення, дорогоцінні секунди було втрачено. Рухаючись нечутно, мов кішка, Темір підкрався іззаду.

Удар ножем прийшовся на поперековий відділ хребта. Ніж увійшов між хребцями, і монстр, з ревом змахнувши передніми лапами, почав завалюватися на ліжко, тягнучи за собою хлопця, який намагався витягти свою зброю. В останній момент йому вдалося відскочити від понівеченого чудовиська.

Темір обійняв Норіссу і притягнув до себе.

Саме цю сцену побачив Дан, який слідом за Теміром потрапив до кімнати через вікно. В першу чергу він кинувся до монстра, і незабаром з чудовиськом було закінчено. Дан витяг з мертвої туші ножа, подавши його Теміру.

Це був іронічний натяк на недбалість бійця, та юнак, як цивільна людина, не дуже переймався. Темір узяв у Дана ніж і відклав його вбік, продовжуючи обіймати Норіссу, гладити її по голові та говорити щось заспокійливе.

Дан похитав головою і вийшов у коридор.

- Повертаємось на узбережжя, - кинув він, проходячи повз бійців, що роззброювали двох нападників із трактиру, які залишилися живими.

Принаймні ці знаходяться при тямі, і їх можна буде допитати. Це вже гарна новина.