Після допиту Зерда Владика знаходився в задумливості, оскільки троє Вартових ще залишалися на волі. Якби всі четверо були у його владі, він би негайно дав волю своїй кровожерливості. Та наразі йому доводилося бути обережним.
Вартові були його ідейними супротивниками, а він добре знав, чим відрізняється ідейний супротивник від кревного ворога. Вбивши їхнього товариша, він отримає трьох кревних ворогів, готових на все заради помсти.
Показове глузування Владики з Вартових було призначене тільки для рабів-підлеглих. Насправді, Владика віддавав належне можливостям Полуденних Вартових, і особливо неприємною була участь у грі таких гравців, як чарівні птахи і Жриці Світла, що могло в будь-який момент змінити правила несподіваним для Владики чином.
Та найбільше його лякала велика кішка. Він мусив зізнатися, що перетворення на великого монстра у храмі було не найкращою ідеєю. На той момент у нього були ще резерви, однак, опинившись з нею віч-на-віч, він піддався паніці, яка взяла гору над його звичайною обачністю.
Побачивши перед собою звіра, Владика відчув, без перебільшення тваринний жах, що позбавляв будь-якого тверезого мислення. Напевно, такий самий тваринний жах відчували перед смертю його жертви. Та він постарався відігнати від себе цю думку.
Він розумів, що поява великої кішки у Малій Цитаделі - це питання часу, і саме це змушувало його стягувати найкращі загони. Кількість вихованців була обмеженою, оскільки це дівчисько примудрилося прорідити його резерви біля форту, варварськи знищивши купу чудових екземплярів.
Усвідомлюючи можливість перехоплення контролю над вихованцями, Владика наказав повернути вцілілих після бою в тунелі до інкубатора і приспати. Навряд чи дівчисько зможе їх розбудити, а от спрямувати силу пробуджених монстрів проти своїх одноплемінників дівчисько вже довело, що здатне.
А от Зерд не врахував можливості перехоплення контролю. Узгодивши свої дії із Нью, можна було, принаймні в теорії, розрахувати момент, коли нечисть піднімуть з інкубаторів, і вона стане доступною для впливу талісману. Не до кінця зрозуміло, як би це спрацювало в обмеженому просторі підземелля, та шансів на перемогу було би більше, і для цього Нью зовсім не повинна була піддавати себе небезпеці, оскільки вона могла робити це, навіть знаходячись на узбережжі.
Та побачивши її в обіймах Дана, Зерд піддався емоціям, втративши здатність до тверезого мислення.
За великим рахунком, Зерд був ще живий тільки з однієї причини. Владика мав намір використати його як приманку. Поки Зерд в Цитаделі, інші Вартові, рано чи пізно, зроблять спробу штурмувати Малу Цитадель. Якщо ж він вб'є Зерда, клятий птах одразу дізнається про це і повідомить іншим. Після цього у них більше не буде причини йти в пастку. І почнеться криваве полювання.
Владика чітко розумів, чім відрізняється ідейний супротивник від кревного ворога. Наразі він був для них ідейним супротивником. Вбивши одного з них, він перетворить їх на кревних ворогів.
Його особливо бентежило, що серед Вартових є жінки. Жінка, яка втратила найцінніше, - страшний ворог. Метою її життя стає помста, і вона не зупиниться ні перед чим, підступністю і кмітливістю переважаючи будь-якого чоловіка.
Крім того, він мав не те, щоб надію домовитися із Зердом, та, принаймні. шанс на перемовини з позиції сили.
- Вартового на допит, - кинув він охороні. - До мого кабінету.
Владика до кінця не вірив, що з Вартовими не вдасться домовитись про розподіл сфер впливу. Він був готовий поступитись східними баронствами. Звісно, що тимчасово. До біса, хай хазяйнують у замку Мальрок із прилеглими територіями. Та Імперія повинна належати йому.
Врешті-решт, Вартові теж люди і хочуть спокійного життя.
- Ну що ж, спробуємо, - пробубонів він собі під ніс, як завжди, потираючи руки.
Відредаговано: 05.04.2024