Розділ 5. У трактирі

Першим, що Норісса побачила, розплющивши очі, було схвильоване обличчя Дана. На його превеликий подив, дівчина відсахнулася.

Швидко оглянувши себе, вона впевнилася, що лежить одягненою, та Норісса не могла впізнати кімнату, де опинилася.

- Чого ти злякалася? - лагідно спитав Дан і спробував погладити її по щоці.

Однак Норісса відштовхнула його руку і зробила спробу підвестися. Побите тіло негайно відгукнулося болем, і вона без сил опустилася на ліжко. Але її погляд залишався диким.

- Ти пам'ятаєш, що з тобою було? - Дан більше не намагався торкнутися дівчини.

- Нью... твоя наречена, - видихнула Норісса все, що накипіло у неї на душі.

- Ах, ось у чому справа, - протягнув Дан. - Хто ж тобі сказав?

- Хіба це має значення? - відпарирувала дівчина із сумішшю злості та болю. - Не торкайся мене.

- Нью моя сестра.

Погляд Норісси був таким виразним, що Дан поспішив виправитися:

- Названа сестра.

Він було хотів узяти дівчину за руку, та її зведені брови над крижаними сірими очима підказали, що краще цього не робити.

Згадавши настанови Нью, Дан глибоко вдихнув:

- Я дійсно мав намір одружитися з Нью, бо мене з'їдала тривога за неї. Та між нами ніколи нічого не було. Нью вважає, що ми не пара. Я для неї тільки старший брат і не більше.

Набурмосившись, Норісса відвернулася.

- Здається, я здогадуюся, чому не зустрічав тебе до балу.

До Дана почало доходити. Він був готовий побитися об заклад, що це був план Нью познайомити їх з Норіссою.

- Твоя подруга ще підступніша за мене! - засміявся Дан.

Тепер уже Норісса почервоніла. Згадавши залицяння парубка, дівчина не витримала і посміхнулася. Вона знову спробувала підвестися, і знову безрезультатно. Залишалося тільки здогадуватися, як вона змогла сісти на коня і доїхати до трактиру.

- Тобі краще полежати. У тобі є частинка Чорного Серця, вона швидко поставить тебе на ноги, та все ж це не станеться миттєво.

Зі словами: "Ох, дай мені спокій", Норісса все-таки дозволила поцілувати себе в щоку.

Коли Дан пішов, до неї почали повертатися спогади про втечу від горпів. Вона занишпорила навколо себе, шукаючи амулет, та не знайшла його, що все-таки змусило її сісти на ліжку.

В двері знов постукали, і Норісса, вдягнена лише у тоненьку сорочку, натягла на себе ковдру.

Широко посміхаючись, зайшов Темір, хазяїн трактиру, з купою жіночого одягу, який йому вдалося знайти замість розідраної та брудної сукні, яку довелося зняти з непритомної дівчини, вкладаючи її на ліжко.

Свого часу Темір був серед тих гарячих голів, які пропонували відбити Норіссу у кредиторів. Та, на щастя, дівчина, цього не знала.

Звісно, він не дозволив би собі зайвого по відношенню до баронеси, та спогади про беззахисну дівчину, що лежала у нього на руках, про її ледь чутне дихання, змусили його поринути у мрії.

- Поклади там! - звеліла Норісса, намагаючись приховати збентеженість, що оволоділа нею при погляді на юнака. Думка про те, яким чином вона опинилася в цій кімнаті, примусила серце забитися швидше.

Темір слухняно поклав одяг і рушив до дверей.

- Ти не бачив мій камінь? Прикрасу, яку носять на шиї.

- Бачив, - зізнався хлопець після паузи, витягаючи з кишені амулет Норісси.

- Я хотів залишити його на пам'ять про нашу зустріч.

- Давай сюди! - простягнула руку Норісса. - Навіщо тобі щось залишати на пам'ять? Ти що, мене хоронити зібрався?

- Борони, Єдиний, - юнак зробив захисний знак.

- Просто ви така красива.

- Іди, іди, - відпустила його Норісса помахом руки.

"Все-таки добре бути баронесою", - подумала вона, знову надягаючи амулет.

* * * * *

- Щастить мені з подругами, - поскаржився Дан Зеленому. - То одна була нечіпаха, тепер друга.

- Р-р-романтик др-р-раний! - винес свій вердикт Зелений.

- То, може, гайда до веселих дівчат? - запропонував Дан.

Він був налаштований на жартівливий настрій.

- Вітер-р-р у голові! - відгукнувся Зелений, і в тон йому зашелестіли верхівки сосен.

Дан стояв на задньому дворі трактиру. У нього відлегло від душі, коли Норісса знайшлася. Та головна проблема залишалася. Виявилося, що Владика не тільки вижив після поразки у Храмі Світла, а й продовжує плести небезпечні інтриги.

Дан здогадувався, навіщо Владиці Норісса. У неї є зв'язок із Жрицями Світла, і ворог хоче дістатися до тих, хто єдиний у цьому світі знає, як закрити портал.

Допит горпів майже нічого не дав. Шок після зустрічі з ведмедем змушував їх лопотати щось незрозуміле, при тому, що вони залишилися неушкодженими. Ватажка, який спромігся вихопити зброю, звір пошматував, а інших ганяв до повного виснаження. Схоже, клишоногому було нудно, і він знайшов спосіб розважитися, безпомилково визначивши, хто є хто.

Більш за все Дан бажав відправити їх обох - Нью і Норіссу - у безпечне місце. Він не вірив у бойові можливості жінок від слова зовсім. Тільки він не міг уявити собі, де є таке безпечне місце.

А ще він не міг пробачити Зерду наказ відправлятися на Схід, не дочекавшися його, Дана. Та про це він з ним ще поговорить. Коли буде нагода.

Барон Нордвінд.

Не спромогшися захопити Норіссу, ворог спробує дістатися до неї через її батька. У цьому світі Норісса має тільки двох близьких людей, барона і годувальницю, однак жінка залишилася під надійною охороною. А от барон...