Вартові підземелля

Епілог

Прямуючи до своєї кімнати у маєтку сера Тангрета, Зерд побачив покоївку з підносом, на якому стояли чашка і чайник.

- Дозвольте, - він узяв із рук служниці піднос.

- Дякую, сер Вартовий! - дівчина шанобливо присіла.

Зерд постукав у двері.

* * * * *.

Цей вечір я присвятила лагодженню одягу, який чимало натерпівся під час останніх пригод. Почувши стукіт у двері, відклала шитво вбік і пішла відчиняти.

На порозі стояв Зерд із підносом.

- Вечірній чай замовляли? - від його жартівливого тону мені зробилося гаряче.

Він ледве устиг поставити піднос на столик, доки я зачиняла двері.

- Зерд! - він обійняв мене.

Нарешті ми можемо побути разом. І щось підказує, що нам буде не до вечірнього чаю.

Кінець другої книжки

Продовження читайте у книжці "Третя сила"