Розділ 59. Сигнал тривоги

Зерд і Саєб біля кам'яної стіни відбивали напад несунів, що охороняли бічний вихід з бази.

Чудовисько на павучих лапах нависло над Зердом, намагаючись вкусити його отруйними щелепами. У низькому випаді Вартовий зміг знешкодити "павука", та інший його одноплемінник вже тягнув лапи через кущ, який прикривав Вартового справа.

Саєб мовчки і зосереджено працював мечем.

* * * * *

- Вони вже на базі! - знаходячись біля центрального пульту керування, Сірий жрець спостерігав за сутичкою біля верхнього шлюзу.

Владика сумно зітхнув. Останнім часом його переслідують нещастя. Все з тих пір, коли з'явилося кляте дівчисько. Потрібно терміново лягати до анабіозу.

Він попрямував до однієї з двох камер, розташованих у дальньому кінці кімнати.

- Ти знаєш, що робити! - на ходу кинув він.

Старший жрець скривився. Завжди йому дістається найбрудніша робота. На охорону біля дверей він вже не сподівався. Вартові покладуть її так само легко, як поклали групу, відправлену до верхнього шлюзу.

"А це що таке?" - Старший жрець не міг повірити своїм очам.

Разом із Вартовими базу штурмував преміальний боєць, який мав лежати в анабіозі.

Старший жрець підскочив, як ужалений, і понісся. Куди? Звичайно ж, до інкубатора.

- За мною! - наказав він Теветію і кільком караючим.

Діставшись до інкубатора, він відчинив зовнішній шлюз.

- Виходьте і тікайте якомога далі берегом. Я вас знайду!

* * * * *

Вгорі заблимав червоний світильник і пролунав сигнал тривоги.

- Інкубатор! - боєць № 379 змінився в обличчі.

- Ти зі мною! - наказав він Лігнору. - А ви тікайте через шлюз!

- Там пожежа, - заперечив хтось.

- Накривайтеся мокрим одягом.

- Мовчати! - підвищив голос змінений, побачивши, що йому збираються заперечити. - Он є діжка з водою!

І, перевівши вниз важіль відкриття шлюзу, кинувся до інкубатора.

- Касети! Касети з паливом! - кинув він на ходу.

Чоловіки почали було знімати куртки, та, пам'ятаючи вибух в Цитаделі, я розуміла, що часу обмаль. Двома лапами штовхнула у діжку одного з бійців Римона.

Накази Вартових не обговорюються, навіть віддані таким нестандартним способом. Тому Конфідус по черзі занурював бійців у діжку з водою і викидав до тунелю. Прикриваючись хто чим, вони бігли крізь полум'я. На щастя, паливо частково вигоріло, і такої вогняної стіни, як на початку, вже не було.

До біса! Мій одяг вже не знайти. На цей раз доведеться мені гасати в костюмі Єви.

Впевнившись, що в тунелі все йде за планом, я вирушила по слідах зміненого.

Цікаво, звідки у цьому приміщенні взялася діжка з водою? Не інакше, Єдиний подивився на дурнів, що лізуть в пастку, і вирішив допомогти.

На середині коридору велика кішка зупинилася і просканувала простір. Ниточки життя майоріли то там, то сім. Змінений з Лігнором вирушили далі, але кішка вловила ще одну знайому ниточку життя. Владика!

Кішка загарчала і попрямувала до свого ворога.

Втім, попрямувала занадто голосно сказано. Його ще треба знайти у лабіринті переходів.