10 Котик в лісі до Блуду

Я надіялася до останнього, та Боги були невблаганні, тому 30 липня перевезла до бабусі останні свої речі. Тепер точно кінець: ні робота, ні житло в столиці мене більше не тримають. Та й друзів, якщо чесно, не було, так, знайомі. Дідько, це ж треба тільки зараз усвідомити, що я самотня. Крім Леськи, не маю людей, з якими могла б поділитися проблемами чи піти розважитися. Ніхто з дівчат не приїжджав вночі з пляшкою вина, щоб підбадьорити, та й я не вилазила зі своєї квартири. Напружена робота і дім, дім і робота. Мрії про подорожі і щось на кшталт «вах» так і залишилися лиш мріями. Тепер привіт ліс, город, свині, корови… Стосунків довготривалих після Юрка теж не було. Я на стільки заховалася в себе, що просто не дозволяла хлопцям побачити мене справжню, ніжну, романтичну. Всі бачили лиш сильну, сміливу і незалежну дівчину, якій все по цимбалах. Та й не було часу на кохання – будувала кар’єру. Невже Меней правий і Всесвіт вирішив трусонути мене, змусити переосмислити жалюгідне існування середньостатистичної людини? Що ж, спробуємо жити по–новому, тільки без медитації – дурниця з дурниць! Але роботу все одно шукатиму в столиці, а раптом… Зараз розберуся зі своїми повноваженнями, виконаю завдання Лісовика, а тоді й на роботу вийду. Навряд чи тут щодня нечись по городах бігає, хіба зайці та лисиці, але вони не моя парафія. А на необхідні дні, сонцестояння чи Купала, буду брати відгули. Чудово, з цим розібралися, тепер до Менея.

–То що там із Болотяником? Він дійсно вбив двох людей?

–Ця істота може губити одну істоту раз на чотири місяці. А він щось розперезався.

–Так часто? То на хуторі всього п’ятсот чоловік живе, що ж їх там топити! Хто такі дурниці вигадав?

–Це правила, що були придумані задовго до нас, ще за часів перших вартових. І ти неуважно слухала, я сказав "істот", а не людей. Хоча останніх Болотяник полюбляє більше. – Меней поставив переді мною каву з льодом, але свою руку ледь затримав біля моєї. На обличчі чоловіка з’явилася загадкова посмішка, а я чомусь почала червоніти.

–Надіюсь напій без отрути і афродизіаку?

–Любовні зілля підливають повні невдахи, а я абсолютно впевнений в своїх силах.

Я таки попирхнулася! Ну риба моя, ти скоро дограєшся.

–Тобі варто зараз менше пити кави і чаю, краще налягай на фрукти, овочі і білкову їжу, пий чисту воду. На пару із фізичними вправами такий раціон покращить твої м’язи. Ти ж бігала сьогодні? Ну хоч руханку робила? Обов'язково проводь медитацію. Ти маєш навчитися відчувати природу.

Ні, він однозначно мене дратує! Я що на олімпійські ігри готуюся? Ледь відійшла від його перевірки, деякі м'язи ще продовжують боліти. Мізки досі перезавантажують систему і перевіряють чи ті дивні істоти не вірус в організмі, може, мене в психлікарню варто відправити… А він зі своїм спортом! Чи це тонкий натяк на те, що я товста? Так, про це згодом, зроблю вигляд, що не почула.

–Ну–ну, то що там з істотами? Як мені перевірити чесність Болотяника? Як взагалі його контролювати? 

–Варю, ти така кіпішна і так вдало переводиш теми, ким ти працюєш?

–Працювала. Логістом. Не кіпішна, а намагаюся якомога швидше вирішити завдання, що переді мною поставили.

–Швидко, не завжди якісно. У нашій справі потрібно думати не стільки про себе, як про інших. А моє перше правило для тебе звучить так: думай на перспективу. Тобто вирішити проблему треба так, щоб вона не повторювалася або її частота зійшла до одинарних випадків. 

–Слухай, а чого Болотяник командує, так зверхньо розмовляє? Хто йому дав таке право? Я ж не секретарка його, а вартовий, що захищає людей, людей(!) і заспокоює нечисть.

–Давай відверто, люди ще ті монстри і невідомо кого треба рятувати. Нечисть живе за рахунок людини, її енергії, крові, сили. А люди для чого вбивають, для забави? Ви ж могли жити шануючи природу та тих істот, що живуть поруч, а не знищувати все. Хто проголосив людину головною, хто змусив її завойовувати нові землі, вбивати, нищити? Варю, ти повинна зрозуміти одну річ: вартовий не захищає людей, він утримує рівновагу, робить так, щоб у всіх був шанс жити. Розумієш різницю?

–То я маю виконувати забаганки всіх, хто впізнає в мені вартового?

–Є певні правила написані богинями, яким ти мусиш підкорятися. Вони однакові для будь–якого вартового. А от як будувати свою роботу і спілкування з істотами – вибір кожного окремо. Можна домовлятися, виставляти умови, хочеш роби обхід щодня, хочеш – раз в тиждень, хоч з дрона слідкуй. Головне – мирне взаємне існування. В твоєму випадку попередня вартова зробила ставку на взаємодопомогу.

–Все, я остаточно заплуталась, а мізки закипіли.

–Можу остудити, – Меней забрав у мене горнятко і простягнув руку. В очах стрибали бісики, а я зрозуміла, що страшенно хочу прийняти виклик.

Я підходжу до чоловіка, відчуваю тонкий аромат його парфумів, що зводить з розуму, встаю навшпиньки, тримаюся за оголені плечі і доки наставник не розуміє, що відбувається, шепочу:

–Ти не русал і не інкуб, а кобелик чистої води. Або забув в яке горнятко таки підлив зіллячко і сам його випив. – я розсміялася і хотіла відійти, та чоловік зорієнтувався швидше, обійняв за талію й притис до себе. – Так, з вчителем не сплю, второпав?

–Тоді пройдемо швидкий курс введення в нечистологію.

***