Глава 6.

8 березня 2021 року

Цього року наші хлопці зробили нам неймовірний подарунок на 8 березня: замовили прогулянку на квадроциклах, орендували тир в якому можна постріляти із справжньої зброї і організували вечерю в ресторані. Це були неймовірні вихідні!

Збирались в повному складі з дітьми о 9-й на метро Лісовій. Автівками їхали до заміського клубу, де попили каву з круасанами і пересіли на квадроцикли. Інструктори повезли нас в сосновий ліс. Ми їздили прокладеними тропами по пересічній місцевості: пагорби, джерела, пісчаники. Стільки емоцій! Круто! Сергій тримався біля мене і Сашка. Сину дозволили сісти за кермо самому, хоч йому тільки 11. Він був дуже щасливий! Чоловік страхував нас, підказував як проїхати в тому чи іншому місці. Це було дуже приємно.

Перед тиром в нас була ще одна кава-пауза. Наша компанія розбилась на групки. Діти зібрались навколо Сергія, він розповідав їм про зброю з якої ми зараз мали стріляти. Хлопці ниділи без пива, адже алкоголь в тирі заборонений. А ми з дівчатами пліткували про те та інше.

• Валя, Сергій до тебе відверто клеїться, - голосно шепоче Таня.
• Не вигадуй! – байдуже відказую.
• Не кажи, - підтримує подругу моя кума, - Я також помітила, що він весь час біля тебе крутиться.
• Ви перебільшуєте, - закочую очі.

Нас кличуть в тир. Заходимо в велике приміщення, яке раніше, на мій погляд, було корівником. Розподіляємось по доріжкам. Сергій знову біля нас. Хочу його відправити від нас, але в них таке взаєморозуміння з моїм Сашком, що я не наважуюсь. Мій син добре стріляє, але тут Сергій показує йому як збирати і розбирати зброю, як цілитись з урахуванням вітру, як перемикати режими пострілів. Син в захваті! Я тихенько стою за їх спинами і не заважаю. Чоловік обертається до мене.

• Давай ти спробуєш?
• Ні, в мене не виходить, та я й не хочу вчитись цьому, - відмовляюсь, - Стріляйте з Сашком.
• Ні, давай кілька пострілів з пістолета, - наполягає Сергій, - Сашко відпочине кілька хвилин.
• Звісно, - погоджується син і біжить дивитись як стріляють його друзі.

Сергій стає мені за спину. Показує як правильно взяти пістолет, як зняти і поставити запобіжник, як цілитись.

• Він важкий, - зауважую.
• Так, в тебе опускається рука. Давай спробуєш тримати двома руками?
• Так?
• Так, поверни корпус, цілься, затамуй подих, стріляй.

Стріляю. Не влучила.

• Давай ще раз, - керує Сергій, - Я тобі допоможу.

Обіймає мене і допомагає тримати пістолет, цілиться. Кладе свої пальці поверх моїх. Я думаю зовсім не про постріл. Тіло починає тремтіти. Постріл. В яблучко. Швидко цілує мене в щоку і відходить. Намагаюсь вирівняти дихання.