Глава 5.

Січень 2021 року

Вже кілька місяців ми зустрічаємось з Сергієм. Раз-два на тиждень. Сьогодні чергове побачення.

• Привіт! – потрапляю в обійми чоловіка.
• Як справи? – запитую після поцілунку.
• Йдуть, - допомагає мені зняти верхній одяг, - Ти голодна?
• А то, - цілую його і притискаюсь всім тілом.
• Це пізніше, - відстороняє мене від себе чоловік, а я здивовано дивлюсь на нього, - Сонечко, вибач, але ти практично не вмієш танцювати!
• Я тебе попереджала про це, - ще більше дивуюсь я, - Мені вдягатись?
• Валя, - закочує очі і тягне мене за руку в кімнату, в якій вже прибраний килим, - Просто сьогодні ми будемо це виправляти.
• Не зрозуміла?
• Це тобі, - дає мені коробку.
• Що це?
• Відкрий.
• Танго-туфлі?
• Так! Я буду вчити тебе танцювати!
• Супер! – обіймаю його, - Я вже брала уроки, але довго не практикувалась і все забула.

Я взуваю обновку. Як раз! Сергій вмикає українське танго «Гуцулка Ксеня» і пояснює основні рухи, а потім притискає мене до себе і ми починаємо танцювати. Спочатку я дуже незграбна, але поступово в мене починає виходити.

• Це було круто! Дякую тобі! – цілую чоловіка, коли ми йдемо на кухню.
• Ми будемо займатись при кожній зустрічі, - обіцяє Сергій, - І скоро моя дівчина стане класною танцівницею!
• Твоя дівчина?
• Так, моя дівчина, - цілує мене.

Пізніше ми лежимо у ліжку, втомлені, але задоволені. Сергій перебирає моє волосся, ми тихо розмовляємо.

• Я планую святкувати свій день народження в суботу в заміському комплексі, - говорить чоловік, - Баня, пиво, шашлик. Запрошую тебе.
• Вибач, але я не приїду, там же не буде наших дівчат, тільки дружини, - пояснюю.
• Добре, цього разу я це приймаю, - відповідає після паузи, - Але нам потрібно подумати про те, щоб більше не приховувати свої стосунки.
• Сергію, - стогну я, - Особисте життя воно на те і особисте, щоб про нього ніхто не знав.

Чоловік нічого не відповідає мені, а починає цілувати. Наче нічого особливого, але тіло заводиться з півоберту, він грає на мені, мов на скрипці, майстерно і ніжно.

- Ти бог! – шепочу.