Глава 2.

Серпень 2020 року

Сьогодні п’ятниця і ми святкуємо день народження Олени в офісі. В тому ж складі. Допомагаю дівчатам накривати на стіл, Олена розливає нам по коктейлю.

• Нарешті я наливаю тобі, люба кума, - кепкує з мене подруга.
• Дівчата, давайте цокнемся з Валею, бо така нагода випадає рідко, - підтримує її Оля.
• Давайте цокнемся! – підтримую подруг.

Вечір триває. Все як завжди: їмо, п’ємо, виголошуємо тости, спілкуємось.

• Я думаю, що все ж таки небезпека ковіду дещо перебільшена, - констатує Юрко.
• Погоджусь з тобою, - підтримую, - Ажіотаж є. Хтось на цьому заробляє.
• Ліки от подорожчали, - погоджується Аня.
• Віагра чотириста гривень одна таблетка! – говорить Славко.
• А тобі вже потрібно? – кепкує Іра. Вибух сміху.
• А ви щеплення робити будете? – цікавиться Оля.
• Думаю, що нас змусять, - розмірковую.
• А мені страшно: нова вакцина, не досліджена, - вагається Олена.
• Боїшся, що волосся випаде? – кепкує Юрко.
• Якщо на ногах – я тільки за! – відповідає йому моя кума.
• Ви і нашими станками добре справляєтесь, - парує друг.
• Леза зараз дуже дорогі, - зауважую.
• Вас це не зупиняє, - не здається Юрко.
• Не скажи, - переконую, - Думаєш чому ми всі в штанях? – знову сміємось.

Хлопають вхідні двері. Це Сергій запізнився.

• Валя, дай, будь ласка, прибори для Сергія, - просить Олена.

Поки я ходила за посудом, стілець для друга поставили між мною і кумою. Блін!

• Друзі, пропоную потанцювати! – запрошує кума.
• Тільки не шансон! – виголошуємо хором з Вовою і сміємось. Макс вмикає музику.
• Потанцюємо? – запрошує мене Сергій.
• Добре, - погоджуюсь, бо навколо друзі і моєї відмови ніхто не зрозуміє.
• Валя, не шарахайся від мене, будь ласка, - починає друг.
• Я не шарахаюсь.
• Шарахаєшся!
• Добре, не буду, - погоджуюсь, - Тільки нікому!
• Я – могила! – обіцяє.