Команда Веїна на завданні

Гарісан прогулювався містом, та помітив як двоє хлопчаків, Річард та Сейкі, ворожо пройшли повз та вдивлялись на полігон для проведення турніру. Він згадав себе, коли той був геть юний і старався зробити все можливе, аби стати Гарісаном. Та його основна мрія була не цей пост, а бажання жити в мирі та злагоді. Звісно він розумів, що воєн не уникнути, та він хотів зробити все, щоб зменшити їх кількість в декілька разів. Його батько також був Гарісаном цього міста, та він мав трохи інакшу філософію правління. Для нього також був головним захист, та він прийшов до висновку, що треба збільшувати армію. В місті працюють вчені, які розробляють спеціальні обладунки, які можуть захистити від будь-якої магії. Такая ідея дуже сподобалась правителю, та наука не була настільки сильно розвинута, аби створити такі лати. Дійсно вийшли якісні обладунки, та вони тільки збільшували вагу воїна, а від магії захистити вони могли лише на перший час. Зрозумівши, що така стратегія не пройде, правитель, проводив різні експерименти над людьми, щоб підняти шанс мутації магії. Та і ця ідея провалилась, а експерименти зупинили. Згодом, Гарісана було зкинуто з  трону, і тоді ще малий Сензо розумів, що мусить докласти зусиль, щоб стати сильнішим та мудрішим за батька. Коли настав цей момент, і Сензо став правителем, він став на ліпший на відмінну від батька шлях. За час правління Сезо не сталось жодної війни, лише маленькі конфлікти, та він їх зміг владнати. Окрім нападу дивних людей в плащах, які вбили Філіна Ганзо.

Сензо повернувся до кабінету та побачив лист від сусіднього міста, яке мало прислати своїх воїнів на турнір. В цьому листі писалось:

"Вельмишановний Гарісане! Хочу вас запевнити, що наші воїни прибудуть в місто вчасно, однак ми хочемо, аби вони мали абсолютний захист з боку дорослих воїнів. Таке рішення не безпідставне. Наш розвідник помітив двох людей в чорних плащах та в капелюхах. Вони були в маленькому кафе неподалік нашого міста. За свідченнями нашого розвідника, один мав руде волосся, а інший чорне. Ми просимо у вашого міста захисту нашого молодого покоління, до тих пір, я вони не зайдуть в межі свого рідного міста. 

Дякую за розуміння!"

Сензо зразу зрозумів, про кого говориться в листі, та йому було самому лячно навіть думати, що можуть зкоїти ці люди. Гарісан покликав до себе Аджиро, щоб дати йому завдання. Він повинен під виглядом простого мандрівника пройти до цього кафе та зрозуміти, що саме там сталось та дізнатись нову інформацію. Аджиро сам любить там поласувати, а тому знаючи дорогу на пам'ять, він зразу рушив туди. Сам Гарісан відчув магію яка наближається до їх міста. Вона була не дуже потужна, а тому він зразу зрозумів, що це воїни із міста. Не гаючи часу він направився до них і провів їх до кімнат відпочинку. Воїнів було четверо і всі вони були різні.Один був в масці клоуна, а за спиною була маленька коса, інший весь в татуюванні та з коротким червоним волоссям. Також було двоє дівчат які були повністю закутті в паранджу. Їх поселили в різних кімнатах і дали всі інструкції щодо проживання та деталей турніру. Всі розмістились, та за весь час жодного слова не впустили. Однозначно- загадкові персони. Кожному будуть підбирати соперника із міста волі до міста омани. Це зроблено, щоб ніхто не міг потрапити на свого товариша в першому колі, а після відсіювання програвших можуть попасти один на одного. 

Команда Веїна, яка складається з нього, Дайтона та Омі Ояма. Омі Ояма- дівчинка яка має яскраво виражену магію вітра. Її родина найсильніша в данній магії. Та це не її особливість. Вона здатна створювати дим, який видимий тільки сонячним світлом, і цей дим може викликати галюцинації. Та завдяки магії вітру, вона розчіплює дим так, що його парктично не видно навіть на сонці. Сама Омі має коротке волосся, як у хлопця, однак її очі мають різні кольори. Одне око зелене, а інше синє. Сама вигляд вона має такий, що здається, ніби зараз з'їсть всіх на своєму шляху. Вона завжди вела себе дуже тихо, зайвого слова не скаже і цим дуже цікавила вчителів. Ще з першого дня, Ітеро слідкував за нею, бо чомусь вона була йому підозріла, та нічого дивного не знайшов, а тому полишив це завдання.

Троє воїнів зібрали речі, та рушили на виконання свого завдання. Вони вийшли за ворота міста і практично зарзу уперлись в ліс. Неподалік міста є маленьке село, де просто люди займаються вирошенням овочів та фермерсською діяльністю. В кожному такому селі є трактир, куди заходять як трохи випити, так і залишитись на ніч. Поки поруч немає війни, всі люди живуть в мирі та злагоді, однак завдання команди полягає в тому, аби знайти одну особу, яка за плітками переховується в цьому селі. Всі троє мають чудову силу та магію, яка допоможе їм зловити незваного гостя. Веїн перетвориться в простого жителя, Омі випустить дим аби накласти ілюзію, а Люка прекрасно володіє ближнім боєм, а також може накладати ілюзію через очі. Вони вважають, що добре підготовлені для такого завдання, а особливо Веїн. Його самооцінка дуже висока, а тому він ніколи не сумнівається в своїх діях. Люка хоч теж готовий до бійки, але завжди оцінював ситуацію правильно і не поспішає. А Омі просто живе, вона готова до будь-яких ситуацій. Трійця була доволі близько до того трактира, але їх мовчазну паузу розбавив Люка:

-А ви взагалі знаєте, на кого ми полюємо?

-Полюємо?- перепитує Омі,- мені подобається такий вираз, але щодо твого питання... Я поняття не маю хто він, але якщо доведеться вбити- ми маємо вбити, що поробиш.

-Заткнулись обидва!- рикнув Веїн,- ми вже майже прийшли, будьте готові!

Їх зустрів маленький трактир, весь дерев'яний, із вивіскою при вході "Запрошуємо". Всередині було дуже затишно, та пахло свіжозваренним пивом та іншим алкоголем. Всереидні було пару десятків людей, які просто відпочивали та один сильно відрізнявся. Команда підійшла до бармена та спитала:

-Хто він такий? Той в білому плащі.- питає Омі.

-Га? Він? Поняття не маю,- мовив той,- але він мені не подобається, замовив лише солодку воду та три скибки хліба. Підозрілий тип.