Арка перша- Загадка Філіна; Кондор

Вечір. Йшов дощ, а Річард не міг втримати сліз на похоронах батька. Йому дуже не хотілось прощатись , але нажаль, вороття вже нема. На похорони прийшли практично всі воїни та жителі міста, а Гарісан розказував, яким він був чудовим чоловіком та воїном. Наразі досі невідомо чому ті незнайомці вбили його, але найповажніша людина міста не могла отак просто все залишити. Сензо не один раз задумувався, чому їхньою ціллю був саме Філін, та як саме у Річарда сталась така мутація. "Якщо ми нічого не будемо робити, то ці люди прийдуть знову, а тому на на тр терміново зрозуміти хто вони такі. А також, потрібно, щоб хтось слідкував за Річардом, і я вже навіть знаю хто це..."- подумав Сензо та продовжував свої слова в честь Філіну Ганзо. Скоро почався реквієм по Філіну та сумна мелодія на інструментах. Люди почали розходитися, і вже через півгодини нікого не було, окрім Річарда. Він сидів біля могили свого батька та плакав. Йшов дощ, але це йому не заважало, для нього зараз було куди важливіше бути поруч з татом. В голову лізли думки:" Якби я був сильнішим, то зміг би захистити його, але я навіть битись нормально не вмію. Якби не старий Сензо, то я би давно помер. В мене є лише один вихід- бути сильнішим за тих та помститись за батька!"- він розгінвано зтиснув кулаки і побачив Хару. Вона не могла спокійно дивитися як він страждає та мокне під дощем. Дівчинка принесла йому парасолю та хотіла забрати додому, бо той може захворіти.

-Річарде, треба йти, бо захворієш.- каже Хару.

-Дай мені ще трохи побути з ним наодинці. Я не зміг врятувати його, а тому, хоча б так з ним проведу час.- сумним голосом каже Річард.

-Розумію,- тихенько каже та , і повільно підходить до хлопця,- я не хочу тобі робити боляче, але ми вимушені йти. Вже вечір, за тебе хвилюється мама і я не хочу щоб ти захворів. Пішли.

-Я вже йду...- як би йому не хотілось йти , але Хару права, що він може захворіти. Як тільки той встає, то дівчина притягує йому другу парасолю і вони пішли додому,- Хару, розкажи про свою силу.

-В мене сила інтерно... Я поки що тренуюсь битись своєю катаною, і дуже хочу укласти договір з священною зброєю, бо тільки тоді я стану сильніше. Я ще не знаю яка буде природня магія, але дуже хотілось би блискавку чи дерево. Але навіть якщо цього не буде, я буду робити все, щоб стати сильним воїном.- показала Хару і наступні хвилини вони йшли мовчки. Коли вони підійшли до будинку Річарда, Хару хотіла обійняти, але той просто попрощався та зайшов усередину. 

Наступні дні Річард ходив подавлений та навіть в академії, яку він так довго чекав, не відповідав на уроках та не проявляв ніякої активності. Жоден вчитель не міг знайти правильний підхід до нього, поки Гарісан не запропонував одну цікаву. Він вирішив, що треба влаштувати тренувальний поєдинок, щоб Річард зміг прийти до тями.  Звісно поєдинки були влаштовані між усіма учнями, однак Річарду попався один дуже цікавий хлопець- Люка Дайтон. Це той самий, що є родичем родини Урікахі, але із-за різних батьків, має ілюзорну магію лише наполовину. Люка був заряджений на поєдинок, та було видно, що він готовий рознести все. Чого не скажеш про Річарда, який з опущеною головою просто стояв на місці. Гарісан сподівався, що бій розбудить того, а тому не відмінив їх бій. Люка зразу почав атакувати, та наносити потужні удари по всьому тіло Річарда. Той просто впав, та не хотів рухатись. Коли Люка підійшов ближче та схопив його за горло, то в рудоволосого зразу з'явилась картина, як його душив той чоловік. Різко, Річарда щось перемкнуло, і він ногами зміг так сильно вдарити Люка, що той відлетів на пару метрів.

-Дерев'яна труна!- каже Річард і витягує руку вперед. Навколо люка починає швидко з'являтись дерев'яна коробка. Коли вона повністю закрила Люка, то коробка почала заповнюватися водою. Гарісан та вчитель почали казати, щоб він зупинився, але він їх не чув. Річард подумав, що все скінчилося, однак все почало крутитися, а його дерев'яна труна просто зникла, разом із Люкою. Після Річард стояв на тому самому місці, а Люка за пару метрів від нього.

-Ти попав в мою ілюзію, а тому зараз відчуєш мою силу,- Люка немов світло приблизився до Річарда, та хотів нанести останній удар, але той просто випрямив праву руку в бік Люка, і вже за мить той впав непритомний.

-Твої очі... -Каже Ітеро,- Підійдеш до мене після уроків, а зараз, необхідно відвести Люка в лікарню.

Всі стали дивитись на Річарда немов на звіра. Чомусь його стали боятись, мабуть, це через цю дивну силу та його очі. Лише Хару, Кая та Сейкі нормально відреагували. Хоча Сейкі знову відчув ту заздрість, що саме Річард має цю силу. Поки Сензо займався питанням здоров'я Люка, то на поле бою вийшов Сейкі та Веїн. Та Сейкі досі не міг зрозуміти, що саме за силу має його родина, він дуже сумнівався, що крім мімкрії вони нічого не вміють. Оскільки Веїн має здібність до мімкрії, то на поле битви вийшов в формі Річарда. Та це дуже сильно розізлило самого Сейкі. Йому дуже не подобалось те, що він таким чином його дражнить, а тому не дочекавшись команди учителя, налетів на Веїна. Як виявилося, він мав чудовий захист, і майже кожну атаку він блокував чи водою, чи деревом.  Сейкі настільки сильно розізлився, що забув за секретну силу своєї родини і навіть не старався зробити контакт з очима. Та варто було йому відволіктись на долю секунди, як йому в спину вдарив потім води. Сейкі впав, та навіть не подумав, що він проводить свої атаки не обдумано. Веїн не став чекати та наніс удар блискавкою. Всі дуже здивувалися, бо як виявилося, що в нього є мутація, і він може використовувати цілих три магії природи, а це рідкість. Урікахі відлетів ще далі, і вчитель вже був готовий зупинити бій, але у Сейкі був один козир. Своїми тренуваннями, він зміг добитись неймовірної швидкості своїх атак та руху. На місці де лежав Сейкі залишився тільки пил, а на обличчі Веїна було дуже сильне здивування. Сейкі з'явився перед його обличчям, а через секунду той впав на коліна, а з рота крапада кров. Як виявилося, хитрий хлопець зміг використати ілюзорну магію, і карав Веїна десять годин в своїй ілюзії, але для всіх пройшла лише одна секунда.