Варiант "Полонянка"
"Кого ж тоді століття поміняли?"
Після того, як принцеса побігла за принцом, на дракона нахлинула ностальгія. Пройшовши до бібліотеки, вiн дістав з верхньої шухлядки первобитнi написи. Те що там, на глиняних дощечках , писали люди його не цікавило. Цi предмети, переносили його в дитинство. В тi часи , коли йому було п'ятдесят, шістдесят рочків. Коли вiн був, ще зовсім манюнею, по дракончик то мірках.
Але приступ ностальгії , перервала принцеса.
- ДРАКОНЕ!!!- заволала вона, на всі його печери.
Зітхнувши , дракон поклав предмети старожитности, i пройшов у велику залу.
- Чого тобі?
- От скажи - принци... завжди... так бігали? - зігнувшись навпіл, хапаючи повітря ротом , запитала принцеса.
- Та принц ,як принц. Їх століття не змінили.
Нінель, випрямившись , зловісно схрестивши руки на бугорках грудей , спитала:
- Кого ж тоді століття поміняли?
- Принцес.
- Що?
- То. В мої часи, принцеси отак за каталогами по вечорах не валялися у ліжках.
- А що ж вони робили?
- Бігали. Крос до сусіднього князівства. Кола навколо замків. Того й в дівках довго не засиджувалися.
- Хм. Треба перейняти, досвіт поколінь.
****
Ось така вона , сьогоднішня історія. Одного принца пронесло, а от решту...((( Пишіть про свої враження вiд книги.
