- Ану повтори ? - сказав величний, золотистий дракон, сповзаючи зі свого трону.
- Я хочу, щоб ти взяв мене в заручники. - сказала мала, чорнява принцеса, в білій суконці, стоявша напроти - Ну що тут не ясно то?
- Та дійсно . До мене кожен день, з десяток принцес ходять , з таким то ділом.
- Не бреши лускатий !!! - закричала принцеса, i з гордістю додала - Я перша, з семикнязiвства, хто до такого додумався.
- Та до чого ти там додумалося то?!!!
- Добре, з самого початку...
- Зроби вже ласку.
- Я Нiнель. Дванадцята дочка, князівського роду Копачів. Менi не те що щось пристойне, менi сам шлюб не світить.
Принцеса замовкла.
- Пояснила називається - пробурчав дракон. - Я тобі звісно співчуваю, у вас чув вже для восьмої пару спробуй но знайти. Але я то тут до чого?
- Це ж так романтично. Показати свою відвагу. Прийти в печеру , звільнити полонянку, зарубавши дракона...
- НО НО НО!!! I ще раз НО!!! Дракон то проти!!!
-Здолати звіра в чесному двобою.
- Ну ... за окрему плату.
- За цим діло не стане. Кошти у нас є. А от женихів замало.
- Таке у мене в перше.
- Як казав наш конюх, на сiновалi "Все бува у перше. Ти головне булки розслаб"
- ЩООО!!!
-Я не це мала на увазі.
- Хух - полегшено зітхаючи, дракон витер лоба.
Принцеса Нінель, руки в боки, i на дракона:
- Слухай но лускате - взагалі то, це було образливо.
- Дівчинко маленька, мені вісімдесят рочків, по верх тисячоліття. У такому, вельми почесному вiцi, інтим це важка, каторжна, титанічна праця.
- А... ну добре.
- Ну тоді , привезу юриста, та укладемо договір .
- Укладемо договір? - здивувалася принцеса.
- Ми дракони, породження найтемніших сутностей на свiтi. Ми шануємо закони.
****
Ось такий вiн початок. Як вам план "Полонянка" ? Вiдпишiть в коментарях))))