Ван Гог

Кінець без кінця.

Цим текстом я хотіла щиро передати самотність митця. Тут немає біографічності Ван Гога — лише його образ, архетип. Це не точне продовження «Michelangelo», але, як і попереднє, воно про людей. Про людей, яким болить, складних і дивних. Адже всі ми такі.

Іноді я сама — як Ван Гог: самотня серед людей у їхніх синіх простирадлах і рідко кохаю так, як мене кохають слова. У цьому й жовті відтінки пристрасті.

Дякую за увагу.

Вірної весни у житті.

Soleil Rose

Подобається

#910 в Сучасна проза

У тексті є: митець, самотність, життя

Відредаговано: 11.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись