Знаєте, всі отак звикли шукати сенси у всьому, якийсь такий прихований зміст. Всі стали філософами, психолагами та іншими терапевтами душ. Ще й осінь отак раптово. Холоднішає. Ти перегортаєш сторінку календаря, а в голові не світлішає і мудрих думок нема. Та в такий час хіба що светр гріє і лікує чай. Певно під оцим реченням ховається шматок затишку. Але восени холоднішає не тільки надворі, а й в душі. О, так в цей час усі як по команді депресують, а кажуть, що їм всеодно. А всередині отак раптово холоднішає. Оце так круто б написати тут про барви, які дарує осінь, про дощ, затишок і тепло. Але восени холоднішає, щоб там не було. Та на душі враз теплішає від обіймів, коциків, чаю і музики дощу.