І вам стане солодко
Про квіти
Ти знову тут? Я бачу твої пальці на клавіатурі, ну ж бо заварюй чай! Еге ж, це нова оповідка. Сьогодні про квіти. Я не хочу писати банальні порівняння по типу: діти - квіти, дівчина як квітка, парубок як мак. Залишимо це все для народних пісень. І гайда до крамниці з квітами, або ж до садку моєї бабуні. І перша квітка, яку ми розглянемо буде... О, та ти вже напевно знаєш. Так, то троянда, але й не біла й не червона, а жовта. Жовта, бо особлива, жовта бо не з пісні. І не така зваблива як червона і не така ніжна як біла, а своєрідна. Жовта чи можливо трохи помаранчева, ой примхлива страх. Даруй тільки особливій людині і не вір у дивакуваті прикмети. Далі ти дивишся на ромашки і думаєш, що надто прості і не потрібні. Помиляєшся, друже я їх надто люблю, щоб називати простими. Назвемо рідними й ніжними і заспіваймо пісень, або пограємо в "Любить - не любить". Я бачу квіти моєї мами ось там у закутку весни - конвалії. Вони пахнуть мамою і випромінюють тепло. А отам гвоздики асоціюю з першим причастям і з болем війни. А оті лілії навіть не берусь описувати, бо ті квіти люблять святі. А тут ще так багато квіток, от піони, айстри, іриси, екзотичні орхідеї і рідні чорнобривці, тюльпани й волошки. Багацько аж голова обертом. Все для тебе, біжи збирати букет, знаю тобі є кому дарувати.
#4970 в Різне
#4752 в Сучасна проза
Відредаговано: 04.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
