Насправді святі імена не завжди роблять їх власників щасливими і навпаки теж не завжди відбувається. Люди нарікають своїх дітей іменами вкладаючи в те назвисько глибокий сенс. Так от її назвали Марія. Красиво направду і навіть ніжно на диво. Всі ми знаємо про Діву Марію і про Ісуса. Але не кожна Марія свята. Ця дівчинка завжди була загадковою і в її карих очах ще змалку поселилась печаль. Ніхто й досі не знає звідки це та й сама вона не збагнула. Розсудливість і запальність якось так вміло в ній переплелись, що й не помічаєш. Марія - жіночні риси і гострий язик і додаймо трішки впевненості і виросте стерво. Але та впевненість ховається у тій дивній печалі. Марія – розгортаємо яскраву обгортку. І на диво отримуємо не просту карамельку, а трюфель. Дорого, але надто смачно. Марія – троянда. Ніжно й красиво, але стільки ж колючок. Їй завжди кажуть, що то агресія і замкнутість. Але, якщо хочеш справжню Марію, то треба навчитись обминати колючки. Сьогодні це ще не Марія, то просто Маша. Пече тістечка на кухні тітки і мріє про власного кота. Та за день з Машки знову зробиться Марія. Гостра і колюча, та золота у неї душа і для мами ще дитина. Усі Марії виростають з ніжних ромашок у троянди. Усі вони перемагають і досягають того, що душа прагне. Але пам’ятай не кожна Марія свята, хоча в глибині душі цього прагне.