Ранок для мене дуже не чітке слово, бо маю визнати, що мені важко сказати що воно для мене означає. Хоча не слово навіть, а проміжок часу який за ним ховається. Напевне для мене існує три різних ранки.
Звичайний ранок триває від пів години до години. Такий ранок наступає, якщо я вчасно ліг спати напередодні. В ньому важко знайти щось цікаве, крім, хіба що великих сподівань на майбутній день. Адже сьогодні я встав самостійно, без важких ударів будильника. Проте здебільшого день, який розпочинається з такого ранку, нічого особливого в собі також не несе.
Другий тип ранку трапляється в моєму житті не так часто, але частіше, ніж мені б того хотілось. Настає такий ранок після формального годинного сну, щоб відділити одну добу від іншої та триває він всього 15 хвилин. і передує такий ранок здебільшого вкрай важливим подіям у житті.
І третій ранок, мій улюблений. Він може тривати від двох годин і до вечора, може навіть трохи довше. Такий ранок завжди починається з гарного настрою. Ліжко під впливом цього настрою поступово перетворюється в їдальню, в кінотеатр, в книгарню й у творчу лабораторію. Аж доки щось чи хтось не витягне мене з ліжка.
Але якщо гарно подумати, то ранок для мене закінчується тоді, коли я одягаю шкарпетки.