Уявіть світ, в якому всі двері перед вами відчинені. Що хочеш роби, йди куди хочеш – лише встигай обирати. І в цьому світі існують єдині двері, на яких на скотчі висить стара, пошкрябана й облізла табличка: “Вам не сюди!”.
Миттєво виникає купа запитань. Усім, хто прочитав табличку не можна відчиняти ці двері, чи вона персональна для вас? А може вона для когось, а вам можна? А що мав на увазі автор: не можна відчиняти, чи не можна заходити? А подивитись можна? І найстрашніше питання для людини -- а що якщо зайти?”.
Ось після цього питання вже вороття назад не буде. Ваша фантазія буде малювати все: і гори багатства, і чарівних принців або принцес, чи німф, чи героїв, або навіть демонів з драконами. За дверима може чекати смертельна небезпека, а може й сама смерть. Або відро помий, яке підготовлене персонально для вас. Воно виплеснеться, як тільки лазер зчитає сітківку вашого ока.
Можливо за цими дверима вас чекає робота, про яку ви мріяли. Робота, яка зробить вас пребагатим і повністю висотає ваш час, коли ви могли б кохатись, читати, займатись спортом, чи навпаки, псувати своє здоров’я алкоголем. Навіть забере час, щоб хоч трохи роззирнутись довкола і побути з тими з ким хочеш бути понад усе.
Рано чи пізно вам стане на стільки цікаво, що усі дороги повертатимуть вас до цих дверей. Кожного дня ви бачитимете цей надпис. І рано чи пізно виникне останнє, фатальне питання. Чи замкненні двері? Якщо так, то зі спокійним сумлінням можна йти далі. І ви беретесь за ручку, щоб просто перевірити чи вони прочиняються, чи ні. ...
Або вам просто не сюди. Не тут потрібно бути. Не потрібно сюди заходити, бо вас тут не чекають. Не потрібно заходити, бо це місце не для вас. Швидше всього, це місце для людини яка повісила цю табличку, чи для людей, які точно знають коли, як, де і навіщо вона з'явилась. І справа тут не в тому, чи ви знаєте що за дверима. Головне, що вони мають бути зачиненими для вас. Адже, якщо зникнуть у світі надписи "вам не сюди!", то ваш Всесвіт загине.