Ви, прощені, або ж забуті,
Йдете до вищих сподівань…
У досвідах шляхом набуті
Кілометри різних знань.
Всі, хто були у вас та з вами,
Полишать – торкне час.
Кричать в лісах ті драми,
Вони не коштують образ.
Вам правди всій не треба…
І смертним ні до чого знати
Про розум вище неба,
На це життя не витрачати.
Вам досить тут, на грішній,
Справ багатьох… І мало
У капсулі скляніжній
Піску буття, щоб висипало.
Кінець
Відредаговано: 03.10.2024